Повідомлення

Перейти до розділу
04 жовтня 10:49
Засідання Комітету у режимі відеоконференції докладніше
01 жовтня 09:00
Вітання Вітання з Днем народження секретаря  Комітету ПАПІЄВА Михайла Миколайовича докладніше
23 вересня 09:00
Вітання Вітання з Днем народження заступника керівника секретаріату Комітету ВАУЛІНУ Ірину Іванівну докладніше
07 вересня 12:56
Звіт про роботу Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України за період сьомої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання (лютий – вересень 2022 року) докладніше
16 квітня 17:21
Звернення Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України до парламентів країн світу, підтримане на засіданні Комітету 16 квітня 2022 року докладніше
01 лютого 12:24
Звіт про роботу Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України за період шостої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання (вересень 2021 року – січень 2022 року) докладніше
26 січня 17:54
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН проведення сьомої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання лютий – липень 2022 року докладніше
26 липня 13:50
ЗВІТ про роботу Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України за період п’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання (лютий – липень 2021 року) докладніше
Аудіо Фото

Медіа-архів

RSS
21 лютого 2020, 15:01

Роз'яснення про застосування положень частин другої та третьої статті 224 Регламенту Верховної Ради України



                                                                                                                                      РОЗ’ЯСНЕННЯ

                                                                      про застосування положень частин другої та третьої статті 224  Регламенту Верховної Ради України

                                                                                         (ухвалене на засіданні Комітету 19 лютого 2020 року (протокол № 28)

На засіданні Комітету 19 лютого 2020 року (протокол № 28) розглянуто звернення Керівника Апарату Верховної Ради України Штучного В.В. від  3 лютого 2020 року (№ 25029) з питання застосування положень частини другої статті 224 Регламенту Верховної Ради України відносно депутатських запитів до кількох адресатів та депутатських запитів від кількох народних депутатів України, а також від 12 лютого 2020  року (№34821) про застосування положень частини третьої статті 224 Регламенту Верховної Ради України щодо внесених протягом пленарного тижня депутатських запитів, короткий зміст яких не був оголошений у виділений для цього Регламентом Верховної Ради України час.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 13, частини першої статті 17, частини третьої статті 21, статті 24 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», Постанови Верховної Ради України «Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України дев’ятого скликання» від 29.08.2019 № 19 – IX, в порядку аналізу практики застосування державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами Конституції та законів України з питань, віднесених до предмета відання, Комітет має право надавати роз’яснення щодо застосування положень законів України.

На засіданні Комітету 13 травня  2015 року (протокол № 15) було прийнято роз’яснення «Про застосування положень частини першої статті 225 Регламенту Верховної Ради України», яке стосувалося реалізації положень зазначеної частини, зокрема, оголошення на одному пленарному засіданні не більше двох депутатських запитів одного народного депутата України. В узагальнюючій частині цього роз’яснення Комітет зазначив: «Враховуючи положення статті 15 Закону України «Про статус народного депутата України», статей 224, 225 Регламенту Верховної Ради України, Комітет вважає, що положення частини першої статті 225 Регламенту Верховної Ради України мають застосовуватись таким чином, що на одному пленарному засіданні Верховної Ради України може бути оголошено не більше двох депутатських запитів, кожний з яких має бути скерований не більш як одному адресату, тобто, один депутатський запит має бути скерований до одного адресата».

У зв’язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо внесення депутатських запитів» № 206-IX від 17 жовтня 2019 року (який набрав чинності 1 лютого 2020 року) змінено, зокрема, редакції статей 224 та 225 Регламенту Верховної Ради України.

Враховуючи нові положення статті 224 Регламенту Верховної Ради України, в частині внесення депутатського запиту, оголошення загальної кількості та короткого змісту депутатського запиту головуючим на пленарному засіданні, а також окремі положення прийнятого Комітетом роз’яснення «Про застосування положень частини першої статті 225 Регламенту Верховної Ради України» від 13 травня  2015 року, які відтворено у цьому роз’ясненні, Комітет зазначив таке.

Правові основи депутатського запиту закріплені Конституцією України (пункт 34 частини першої статті 85, частина перша статті 86) та  регламентуються статтею 15 Закону України «Про статус народного депутата України», статтею 30 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», а також статтями 224-226 Регламенту Верховної Ради України.

Згідно зі статтею 86 Конституції України народний депутат України має право на сесії Верховної Ради України звернутися із запитом до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Відповідно до вищезазначених положень, виокремлюють два види депутатських запитів – до Президента України (суб’єктом звернення є народний депутат України, група народних депутатів України, комітет Верховної Ради України), про направлення якого Верховна Рада України приймає рішення більшістю від конституційного складу, попередньо підтримане не менш як однією третиною конституційного складу Верховної ради України; а також запит до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності (суб’єктом звернення є виключно народний депутат України).

Нормативне визначення депутатського запиту міститься у частині другій статті 15 Закону України «Про статус народного депутата України», відповідно до якої – депутатський запит – це вимога народного депутата України, народних депутатів України чи комітету Верховної Ради України, яка заявляється на сесії Верховної Ради України до Президента України, до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, дати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції.

Конституційний Суд України в рішенні від 10 травня 2000 року № 8-рп/2000 (справа про статус народного депутата України) зазначив, що народний депутат України може реалізувати своє право на запит (контрольні повноваження) до відповідного органу або посадової особи лише на сесії Верховної Ради України, тобто на її пленарних засіданнях (частина друга статті 84 Конституції України), а в окремих випадках тільки за її рішенням, прийнятим за встановленою Конституцією України процедурою. При цьому звернення із запитом є повноваженням, яке здійснюється парламентарієм самостійно та особисто (рішення Конституційного Суду України від 14 жовтня 2003 року №16-рп/2003).

Повноваження народних депутатів України визначаються Конституцією та законами України (частина четверта статті 76 Конституції України).

Народний депутат України реалізує на засіданнях Верховної Ради України та в роботі її органів надані йому права відповідно до Конституції України, Закону України «Про статус народного депутата України» та інших законів України.

Положеннями пункту 5 частини першої статті 11 Закону України «Про статус народного депутата України» передбачено право народного депутата України на пленарному засіданні Верховної Ради України звертатися із депутатськими запитами, вимагати відповіді на них.

Процедура внесення, оголошення депутатського запиту на пленарному засіданні Верховної Ради України та прийняття рішення про його направлення (у разі, якщо депутатський запит звернено до Президента України), передбачена частиною четвертою статті 15 закону України «Про статус народного депутата України), та статтями 224, 225 Регламенту Верховної Ради України.

Відповідно до частини першої статті 224 Регламенту Верховної Ради України, народні депутати України, комітети Верховної Ради України готують та вносять депутатські запити відповідно до Конституції України, законів України «Про статус народного депутата України», «Про комітети Верховної Ради України» та Регламенту Верховної Ради України.

Згідно з частиною третьою статті 15 Закону України «Про статус народного депутата України» депутатський запит вноситься в письмовій формі народним депутатом України, а у випадку, передбаченому пунктом 34 частини першої статті 85 Конституції України, також на вимогу групи народних депутатів України чи комітету Верховної Ради України.

Чинними положеннями частини другої статті 224 Регламенту Верховної Ради України визначено, що на одному пленарному тижні може бути внесено не більше десяти депутатських запитів одного народного депутата України, на відміну від попередньої редакції частини першої статті 225 Регламенту Верховної Ради України (яку було виключено зазначеним Законом № 206-IX від 17 жовтня 2019 року), що передбачала – «на одному пленарному засіданні може бути оголошено не більше двох депутатських запитів одного народного депутата».

Таким чином, обмеження у кількості депутатських запитів одного народного депутата України стосуються внесення на одному пленарному тижні (не більше десяти). При цьому, законом не обумовлено обмеження по кількості щодо оголошення на одному пленарному засіданні депутатських запитів від одного народного депутата України, групи народних депутатів України чи комітету Верховної Ради України.

Частиною третьою статті 224 Регламенту Верховної Ради України передбачено, що головуючий на пленарному засіданні у п’ятницю, після дня внесення депутатського запиту, оголошує загальну кількість та короткий зміст депутатських запитів, внесених протягом пленарного тижня, та інформує Верховну Раду України про кількість депутатських запитів, внесених відповідно до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Отже, виходячи із положень частин другої та третьої статті 224 Регламенту Верховної Ради України, оголошеними мають бути всі депутатські запити (їх короткий зміст), внесені народними депутатами України протягом пленарного тижня.

На практиці, що склалася у Верховній Раді України при розгляді питань, пов’язаних із депутатськими запитами, кількість внесених депутатських запитів може не співпадати з кількістю оголошених депутатських запитів, зокрема, частина внесених депутатських запитів залишаються не оголошеними та першочергово оголошуються на наступному пленарному засіданні.

Відповідно до частини третьої статті 25 Регламенту Верховної Ради України, у дні проведення пленарних засідань щотижня у п’ятницю,  з 11 години відводиться час до 30 хвилин для стислих (до трьох хвилин) оголошень запитів і прийняття рішень про підтримку та направлення запитів.

Норма частини третьої статті 25 Регламенту Верховної Ради України, якою визначено обмежений час (до трьох хвилин) для оголошення депутатських запитів і прийняття рішень про їх підтримку та направлення у відведений час до 30 хвилин. А отже, як передбачив законодавець, Законом № 206-IX не було внесено зміни до частини третьої статті 25 Регламенту Верховної Ради України, тому головуючим на пленарному засіданні в межах визначеного часу, має здійснюватися оголошення, крім загальної кількості депутатських запитів внесених протягом пленарного тижня, їх короткого змісту, і прийняття рішень про підтримку та направлення запитів, інформування Верховної Ради України про кількість депутатських запитів, внесених відповідно до органів Верховної Ради, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, і проведення обговорення відповідей на запити за участю керівників та посадових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, які відповідають на запити і запитання народних депутатів України.

Така ситуація вимагатиме вирішення питання в частині або збільшення часу для оголошення депутатських запитів (у зв’язку зі збільшенням кількості внесених запитів), або зменшення кількості запитів, які можуть бути внесені одним народним депутатом України протягом пленарного тижня,  що може бути забезпечено шляхом прийняття відповідних рішень Верховною Радою України (внесення змін до законодавчих актів або збільшення відведеного часу для оголошень запитів і прийняття рішень про підтримку та направлення запитів за рахунок часу відведеного, зокрема, для виступів народних депутатів України «з різних питань»).

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Регламентом Верховної Ради України встановлено порядок підготовки і проведення сесій Верховної Ради України, її засідань, формування державних органів, визначено законодавчу процедуру, процедуру розгляду інших питань, віднесених до її повноважень, та порядок здійснення контрольних функцій Верховної Ради України (частина друга статті 1 Регламенту Верховної Ради України).

Згідно з частиною п’ятою статті 25 Регламенту Верховної Ради України питання порядку денного пленарного засідання Верховної Ради України, що залишилися нерозглянутими на пленарному засіданні, розглядаються Верховною Радою України першими на наступному пленарному засіданні Верховної Ради України.

Главою 37 Регламенту Верховної Ради України визначено розгляд Верховною Радою України питань, пов’язаних із депутатськими запитами.

Крім цього, як зазначалося у роз’ясненні Комітету від 13.05.2015 (протокол № 15), практика, коли депутатський запит з одного питання надсилається до декількох адресатів одночасно, призводить до організаційних та технічних ускладнень розгляду Верховною Радою України питань, пов’язаних із депутатськими запитами, контроль за їх проходженням. Зокрема, на пленарних засіданнях Верховної Ради України оголошувалися депутатські запити окремих народних депутатів України, які скеровувалися одразу різним суб’єктам (декільком десяткам), що практично були окремими запитами (оскільки кожному з суб’єктів запиту Відділом контролю Апарату Верховної Ради України  надається окремий реєстраційний номер і кожен із суб’єктів має надати окрему відповідь). Комітет з цього приводу висловив позицію: «Таким чином, депутатський запит, скерований  більше ніж одному адресату, не можна вважати одним депутатським запитом».

Враховуючи викладене, керуючись положеннями пункту 1 частини першої статті 14, частини третьої статті 21 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», з урахуванням прийнятого Комітетом роз’яснення від 13.05.2015 (протокол № 15), застосування частини другої та третьої статті 224 Регламенту Верховної Ради України передбачає:

1. Кожний депутатський запит внесений народним депутатом України має бути скерований не більш як одному адресату, тобто, один депутатський запит має бути скерований до одного адресата. Вважати, що обмеження по кількості депутатських запитів (не більше десяти) одного народного депутата України, які можуть буть внесені на одному пленарному тижні, стосується внесених народним депутатом України запитів самостійно та особисто, в числі авторів - групою народних депутатів України та в числі авторів - членів відповідного комітету Верховної Ради України.

2. Оголошеними на пленарному засіданні Верховної Ради України мають бути всі депутатські запити (їх короткий зміст), внесені народними депутатами України протягом пленарного тижня. У випадку, якщо короткий зміст запитів  народних депутатів України не був оголошений у відведений час, відповідно до частини третьої статті 25 Регламенту Верховної Ради України, конституційне право народного депутата України на запит має бути забезпечено в порядку, передбаченому Регламентом Верховної Ради України, у день тижня  проведення пленарних засідань, на якому відводиться час для оголошення запитів і прийняття рішень про підтримку та направлення запитів.

 

 

 

 

Голова Комітету                                                                  С.В. КАЛЬЧЕНКО