Комітет Верховної Ради України

РОЗ’ЯСНЕННЯ

про застосування окремих положень Закону України

«Про статус народного депутата України» щодо особливостей подання народним депутатом України декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у зв’язку з достроковим припиненням повноважень Верховної Ради України

(ухвалене на засіданні Комітету 5 червня 2019 року (протокол № 149)

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 13, частини першої статті 17, частини третьої статті 21, статті 24 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», Постанови Верховної Ради України «Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України восьмого скликання» в порядку аналізу практики застосування державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами Конституції та законів України з питань, віднесених до предмета відання, Комітет має право надавати роз’яснення щодо застосування положень законів України.

До предмета відання Комітету належить, зокрема, питання правового статусу народного депутата України (абзац третій пункту 21 Постанови Верховної Ради України «Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України восьмого скликання»), на підставі чого Комітет зазначив таке.

Відповідно до частини першої статті 78 Конституції України народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі, а статус народного депутата України визначається виключно законами України (пункт 21 частини першої статті 92 Конституції України).

Закон України «Про статус народного депутата України» визначає статус (права, обов'язки і відповідальність) народного депутата України у Верховній Раді України та за її межами, встановлює правові і соціальні гарантії здійснення народним депутатом України своїх депутатських повноважень.

Відповідно до частини першої статті 25 Закону України «Про статус народного депутата України» народний депутат України зобов’язаний під час оформлення на роботу у Верховну Раду України, а потім щороку протягом здійснення своїх повноважень, але не пізніше 1 квітня подавати за місцем роботи декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою і в порядку, що встановлені Законом України
«Про засади запобігання і протидії корупції».

Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» (на який йдеться посилання у статті 25 Закону України «Про статус народного депутата України») визнано таким, що втратив чинність у зв’язку з набранням чинності Законом України «Про запобігання корупції».

Таким чином, народні депутати України є особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» (підпункт б) пункту 1 статті 3 вказаного Закону).

Народні депутати України, як особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК)

декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається НАЗК (частина перша статті 45 Закону України
«Про запобігання корупції»).

Відповідно до частини другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені, зокрема, у пункті 1, частини першої статті 3 вказаного Закону (до яких належать народні депутати України), які припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Водночас, варто зазначити, що положення частини другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» не містять норм щодо терміну подання декларації у зв’язку із припиненням діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.

Комітет зауважив, що відповідно до пункту 15 частини першої статті 11 Закону України «Про запобігання корупції» до повноважень НАЗК належить, зокрема, надання роз’яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб.

Рішенням НАЗК від 10.06.2016 № 3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» затверджено Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.07.2016
за № 959/29089), яким (Порядком) передбачено, що «суб’єкти декларування подають декларації відповідно до статті 45 Закону з додержанням вимог, зокрема, декларація суб’єкта декларування, який припиняє діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подається не пізніше дня такого припинення. Якщо припинення зазначених функцій відбулося з ініціативи роботодавця, декларація подається не пізніше двадцяти робочих днів з дня, коли суб’єкт декларування дізнався чи повинен був дізнатися про таке припинення. Декларація суб’єкта декларування, який припиняє діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, охоплює період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими таким суб’єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду. Останнім днем такого періоду є день, що передує дню подання декларації. Під раніше поданими деклараціями розуміються як декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», так і декларації, що були подані відповідно до Закону України
«Про засади запобігання і протидії корупції».

Проте, ані Закон України «Про запобігання корупції», ані нормативні та методичні акти НАЗК з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не визначають певних особливостей подання декларацій особою, яка достроково припиняє діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (на зразок дострокового припинення повноважень народного депутата України).

У цьому контексті Комітет зазначив, що відповідно до частини третьої
статті 81 Конституції України, частини третьої статті 5 Закону України
«Про статус народного депутата України» повноваження народного депутата України припиняються достроково у разі дострокового припинення відповідно до Конституції України повноважень Верховної Ради України – в день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.

У даному випадку повноваження народних депутатів України восьмого скликання Верховної Ради України будуть припинені у день першого пленарного засідання Верховної Ради України дев’ятого скликання. Враховуючи положення, зазначені у Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (про які йдеться вище), можна вважати, що оскільки останнім днем періоду, що не був охоплений раніше поданими народним депутатом України деклараціями, є день, що передує дню відкриття першого засідання першої сесії новообраної Верховної Ради України, то народний депутат України може подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування
(у зв’язку з припиненням такої діяльності) як у день припинення депутатських повноважень, так і в день, що передує дню першого пленарного засідання новообраної Верховної Ради України.

Крім того варто зазначити, що відповідно до частини першої статті 79 Конституції України, частини першої статті 2 Закону України «Про статус народного депутата України» перед вступом на посаду народні депутати України складають перед Верховною Радою України присягу, після чого, з моменту скріплення присяги під її текстом особистим підписом народного депутата України, починаються повноваження народного депутата України. У свою чергу, порядок складення присяги народним депутатом України визначено статтею 14 Регламенту Верховної Ради України, відповідно до якої новообрані народні депутати України складають перед Верховною Радою України присягу перед відкриттям першої сесії новообраної Верховної Ради України на урочистому засіданні Верховної Ради України.

Таким чином, системний аналіз вищезазначених статей Конституції України, Закону України «Про статус народного депутата України», Регламенту Верховної Ради України, Закону України «Про запобігання корупції» дає підстави стверджувати, що:

народним депутатом України поточного (восьмого) скликання має бути подана декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у день відкриття першого засідання першої сесії новообраної Верховної Ради України (за період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями станом на останній день, що передує дню відкриття першого засідання першої сесії новообраної Верховної Ради України), як особи, яка припинила діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

народний депутат України, повноваження якого припинено у зв’язку з достроковим припиненням повноважень Верховної Ради України попереднього скликання з моменту відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання, та повноваження якого почалися після складення присяги перед відкриттям першої сесії новообраної Верховної Ради України, не зобов’язаний подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, оскільки такий народний депутат України не припинив діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.