Роз`яснення
щодо застосування положень статей 48, 89, 109, 130
Регламенту Верховної Ради України
На засіданні Комітету 1 листопада 2006 року розглянуто питання, порушені у листі Головного юридичного управління апарату Верховної Ради України від 06.10.року № 07/6-472 стосовно неоднакового розуміння та відсутності єдиного підходу щодо застосування у роботі комітетів і апарату Верховної Ради України положень статей 48, 109, 130 Регламенту Верховної Ради України, а також звернення працівників Головного організаційного управління апарату Верховної Ради України щодо необхідності роз`яснення застосування положень частин першої та третьої статті 89 Регламенту Верховної Ради України.
З метою уникнення різночитання та довільного тлумачення положень Регламенту Верховної Ради України, відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» Комітет вважає за необхідне зазначити наступне.
1. Комітет дійшов висновку, що у контексті припису частини першої статті 48 Регламенту Верховної Ради України рішення Верховної Ради України можуть бути скасовані Верховною Радою України виключно до підписання відповідного акта Верховної Ради України Головою Верховної Ради України і стосуються лише рішень Верховної Ради України про прийняття закону, постанови чи іншого акта Верховної Ради України в цілому. Це виключає застосовування частини першої статті 48 Регламенту Верховної Ради України до рішень Верховної Ради України, прийнятих за наслідками розгляду законопроекту в першому чи наступних читаннях, а також щодо повторного прийняття закону в цілому (долання вето) з таких підстав.
Згідно із частинами першою та шостою статті 48 Регламенту Верховної Ради України до підписання відповідного акта Верховної Ради України Головою Верховної Ради України у разі порушення народним депутатом України чи іншим суб`єктом права законодавчої ініціативи питання про скасування відповідного рішення Верховної Ради України одночасно на розгляд Верховної Ради України має вноситися проект постанови Верховної Ради України про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття закону, постанови чи іншого акта Верховної Ради України в цілому. Відповідно до частини десятої цієї ж статті Регламенту Верховної Ради України рішення про скасування результатів голосування за закон, постанову чи інший акт Верховної Ради України в цілому приймається більшістю голосів народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України, якщо інше не передбачено Регламентом Верховної Ради України.
Отже, у статті 48 Регламенту Верховної Ради України відсутні положення щодо можливості скасування рішень Верховної Ради України, прийнятих за наслідками розгляду законопроекту в першому чи наступних читаннях, а також щодо повторного прийняття закону в цілому (долання вето).
Одночасно Комітет вважає за доцільне звернути увагу і на те, що у випадках прийняття за основу одного з альтернативних законопроектів щодо інших альтернативних законопроектів, або до законопроектів, які не отримали необхідної кількості голосів народних депутатів України на підтримку, мають застосовуватися положення частин п`ятої, восьмої статті 45, частини третьої статті 90 та статті 102 Регламенту Верховної Ради України.
Повторно прийнятий закон в цілому (долання вето) згідно з положеннями частини другої статті 130 Регламенту Верховної Ради України не потребує підписання Головою Верховної Ради України, оскільки такий закон після його прийняття не менш як двома третинами голосів народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України направляється на підпис Президенту України.
2. Комітет зазначає, що згідно з положеннями частин першої та третьої статті 89 Регламенту Верховної Ради України Голова Верховної Ради України або відповідно до розподілу обов`язків Перший заступник, заступник Голови Верховної Ради України за наявності передбачених частиною другою статті 89 Регламенту Верховної Ради України підстав за пропозицією головного комітету чи тимчасової спеціальної комісії або Погоджувальної ради депутатських фракцій може повернути внесений законопроект суб’єкту права законодавчої ініціативи без його розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України. Повернення законопроекту суб’єкту права законодавчої ініціативи здійснюється Головою Верховної Ради України або відповідно до розподілу обов`язків Першим заступником, заступником Голови Верховної Ради України в п`ятнадцятиденний строк після отримання висновку головного комітету чи відповідної тимчасової спеціальної комісії, до якого має додаватися оригінал внесеного законопроекту.
3. Положення пункту 2 частини першої статті 109 Регламенту Верховної Ради України про те, що за наслідками розгляду законопроекту в першому читанні Верховна Рада України може прийняти рішення про відхилення законопроекту, на думку Комітету, мають бути застосовані в такому порядку.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 106 Регламенту Верховної Ради України за наслідками підготовки законопроекту до розгляду в першому читанні головний комітет ухвалює висновок, який має містити пропозицію про прийняття Верховною Радою щодо відповідного законопроекту (кожного з альтернативних законопроектів у разі їх внесення) одного з рішень, передбачених статтею 109 цього Регламенту, та обгрунтування такої пропозиції. Тому, у разі прийняття головним комітетом рішення внести пропозицію про відхилення Верховною Радою України відповідного законопроекту, народні депутати України – члени цього комітету вносять на розгляд Верховної Ради України проект постанови Верховної Ради України про відхилення такого законопроекту.
Частиною другою статті 105 Регламенту Верховної Ради України передбачено, що при розгляді альтернативних законопроектів головний комітет може рекомендувати Верховній Раді взяти за основу один із них або підготувати інший законопроект, який вноситься на розгляд Верховної Ради України народними депутатами – членами цього комітету. У такому випадку також народні депутати України – члени головного комітету вносять на розгляд Верховної Ради України проект постанови Верховної Ради України про відхилення інших альтернативних законопроектів.
У разі підтримки на пленарному засіданні Верховної Ради України проекту постанови Верховної Ради України про відхилення законопроекту більшістю голосів народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України, таке рішення парламенту оформляється постановою Верховної Ради України.
4. Комітет вважає, що у положеннях частини першої статті 130 Регламенту Верховної Ради України, якими передбачено, що у разі якщо Президент України пропонує відхилити прийнятий закон, голосування проводиться щодо відхилення закону в цілому; якщо пропозиція про відхилення закону в цілому підтримана більшістю голосів народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України, закон вважається відхиленим, має застосовуватися дещо інший підхід щодо оформлення рішення парламенту про відхилення закону, оскільки пропозиція про відхилення поверненого Президентом України закону вноситься Президентом України, а не головним комітетом, і тому вносити проект постанови Верховної Ради України про відхилення закону народними депутатами України – членами головного комітету недоцільно. І, у разі підтримки такої пропозиції необхідною кількістю голосів народних депутатів України відповідно не потребується оформлення постанови Верховної Ради України про відхилення закону. Відтак, таке рішення парламенту про відхилення закону заноситься до протоколу пленарного засідання Верховної Ради України.
У такий самий спосіб заносяться до протоколу пленарного засідання Верховної Ради України рішення щодо відхилення пропозиції Президента України та закону в цілому, передбачені частинами третьою, восьмою і дев`ятою статті 130 Регламенту Верховної Ради України.