РІШЕННЯ
про заяву народних депутатів України Бондара М.Л. та інших (всього 10 підписів) (електронна картка документа (1979097) щодо подій, які мали місце під час триваючого пленарного засідання Верховної Ради України 31 липня 2025 року в залі пленарних засідань Верховної Ради України (вул. Грушевського, 5) за участю народного депутата України Власенка С.В.
Протокол № 243
від 6 жовтня 2025 року
Розглянувши заяву (електронна картка документа (1979097) народних депутатів України Бондара М.Л. та інших (всього 10 підписів) щодо подій, які мали місце під час триваючого пленарного засідання Верховної Ради України 31 липня 2025 року в залі пленарних засідань Верховної Ради України (вул. Грушевського, 5) за участю народного депутата України Власенка С.В., відповідно до положень пункту 6 частини першої статті 13 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», частини першої статті 8 Закону України «Про статус народного депутата України», Комітет в и р і ш и в:
1. Взяти до відома інформацію Комітету про заяву народних депутатів України Бондара М.Л. та інших (всього 10 підписів) (електронна картка документів (1979097) щодо подій, які мали місце під час триваючого пленарного засідання Верховної Ради України 31 липня 2025 року в залі пленарних засідань Верховної Ради України (вул. Грушевського, 5) за участю народного депутата України Власенка С.В. (додається).
2. Звернути увагу народного депутата України Власенка С.В. на неприпустимість дій (зокрема, застосування непристойних жестів), що компрометують народного депутата України, виборців, Верховну Раду України, державу, та про необхідність неухильного дотримання при виконанні своїх повноважень вимог Конституції України, Закону України «Про статус народного депутата України», Регламенту Верховної Ради України та інших законів України, додержання присяги народного депутата України, загальновизнаних норм моралі; завжди зберігати власну гідність, поважати честь і гідність інших народних депутатів України, службових та посадових осіб і громадян.
3. Поінформувати про ухвалене Комітетом рішення авторів заяви (електронна
картка документа (1979097) – народних депутатів України Бондара М.Л. та інших
і народного депутата України Власенка
С.В.
Голова Комітету С.В. КАЛЬЧЕНКО
ІНФОРМАЦІЯ
про заяву народних депутатів України Бондара М.Л. та інших (всього 10 підписів) (електронна картка документа (1979097) щодо подій, які мали місце під час триваючого пленарного засідання Верховної Ради України 31 липня 2025 року в залі пленарних засідань Верховної Ради України (вул. Грушевського, 5) за участю народного депутата України Власенка С.В
На засіданні Комітету 6 жовтня 2025 року (протокол № 243) було розглянуто заяву (електронна картка документа (1979097) народних депутатів України Бондара М.Л. та інших (всього 10 підписів) щодо подій, які мали місце під час триваючого пленарного засідання Верховної Ради України 31 липня 2025 року в залі пленарних засідань Верховної Ради України (вул. Грушевського, 5) за участю народного депутата України Власенка С.В.
У заяві йдеться, зокрема, про те, що «Під час пленарного засідання Верховної Ради України 31.07.2025 року, яке транслювалося в прямому ефірі телеканалом Рада, вся країна могла побачити грубі, неприпустимі в парламенті і непристойні жести народного депутата України Власенка С. В., адресовані депутатам фракції «ЄС», під час обговорення законопроєкту про відновлення незалежності НАБУ і САП», а також про те, що «Власенко С.В. , вибачень не тільки не приніс, а, навпаки, вдався до грубої й образливої термінології по відношенню до інших народних депутатів від «ЄС», зокрема, п’ятого Президента України, народного депутата України Порошенка П.О., публічно звинувативши останнього у «фарисействі».
На підставі зазначеного, у заяві народних депутатів України Бондара М.Л. та інших висловлено прохання до Комітету: «…розглянути вищеозначений інцидент»; «вжити заходів щодо забезпечення неухильного додержання народним депутатом України Власенком С.В. законодавчих вимог і правил»; «рекомендувати Верховній Раді України прийняти рішення про позбавлення народного депутата України Власенка С.В. права брати участь у пленарних засіданнях (до п'яти пленарних засідань) Верховної Ради України».
Згідно з положеннями статті 17 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», статті 51 Регламенту Верховної Ради України, від Комітету було надіслано листи до народного депутата України Власенка С.В. (листи від 28.08.2025 № 04-28/08-2025/198658 (557809) та від 15.09.2025 № 04-28/08-2025/211267 (1999428) з проханням надати Комітету інформацію щодо обставин, викладених у заяві.
Своєю чергою, народний депутат України Власенко С.В. надіслав Комітету пояснення (лист від 25.09.2025 № 170д9/5-2025/221269 (електронна картка документа (2009995), в якому навів власне бачення щодо тих обставин, про які йдеться в заяві народних депутатів України Бондара М.Л. та інших.
З питань, що порушені у заяві народних депутатів України Бондара М.Л. та інших, Комітет зазначив таке.
Повноваження народного депутата України визначаються Конституцією та законами України (частина четверта статті 76 Конституції України). При виконанні своїх повноважень народний депутат України керується Конституцією України, законами України та загальновизнаними нормами моралі (частина третя статті 1 Закону України «Про статус народного депутата України»).
Відповідно до статті 80 Конституції України, частини п’ятої статті 10 Закону України «Про статус народного депутата України» народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, а також при здійсненні депутатських повноважень, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
Своєю чергою, положення щодо дотримання дисципліни та норм етики на пленарних засіданнях Верховної Ради України наведені у Главі 9 Регламенту Верховної Ради України.
Так, відповідно до частин четвертої та п’ятої статті 51 Регламенту Верховної Ради України, якщо народний депутат України виголошує образливі слова на адресу іншого народного депутата України або депутатської фракції (депутатської групи), головуючий на пленарному засіданні попереджає цього народного депутата України про неприпустимість таких висловлювань або припиняє його виступ. Народний депутат України або представник депутатської фракції (депутатської групи), на адресу яких були виголошені образливі слова, може звернутися до головуючого на пленарному засіданні з вимогою про надання слова для репліки. Головуючий на пленарному засіданні надає слово для репліки народному депутату України або представнику депутатської фракції (депутатської групи) відразу після звернення або після завершення обговорення питання. Якщо народний депутат України, депутатська фракція (депутатська група), на адресу яких були виголошені образливі слова, вважають, що конфлікт не вичерпано і порозуміння між народними депутатами України не досягнуто, то вони подають заяву до комітету, до предмета відання якого належать питання регламенту, який розглядає це питання на своєму засіданні. У таких випадках за висновком комітету, до предмета відання якого належать питання регламенту, Верховна Рада України без обговорення може прийняти рішення про позбавлення народного депутата права брати участь у пленарних засіданнях (до п'яти пленарних засідань). Це рішення доводиться до відома виборців через газету «Голос України».
У контексті порядку розгляду питання дотримання народними депутатами України дисципліни та норм етики, що чітко визначений у положеннях частини четвертої та п’ятої статті 51 Регламенту Верховної Ради України, Комітет також звернув увагу на судові ухвали за результатами розгляду справ про скасування рішень Верховної Ради України щодо позбавлення народного депутата України права брати участь у пленарних засіданнях Верховної Ради України.
Так, зокрема, у постанові Великої палати Верховного Суду від 09.11.2023 зазначається: «стаття 51 Регламенту передбачає можливість застосування щодо народного депутата заходу впливу дисциплінарного характеру внаслідок допущення останнім порушення, склад якого полягає у виголошенні на пленарному засіданні образливих слів на адресу іншого народного депутата або депутатської фракції (депутатської групи)»; «положення статті 51 Регламенту є чіткими й зрозумілими, що виключає наявність підстав тлумачити цю статтю у спосіб, що дозволяв би поширити правоможність Верховної Ради України щодо застосування до народного депутата передбаченої цією нормою санкції за будь-яку неетичну поведінку, прямо не визначену в цій статті. Отже, за відсутності в діях народного депутата визначеного у цій статті складу дисциплінарного порушення неможливе й прийняття Верховною Радою України рішення про позбавлення народного депутата права брати участь у пленарних засіданнях на підставі частини п`ятої статті 51 Регламенту».
Також, виходячи зі змісту положень частини п’ятої статті 51 Регламенту Верховної Ради України, суб’єктом внесення відповідної заяви має бути народний депутат України, депутатська фракція (депутатська група), на адресу яких були виголошені образливі слова, та які вважають, що конфлікт не вичерпано і порозуміння між народними депутатами України не досягнуто.
Однак, не зважаючи на те, що у заяві народних депутатів України Бондара М.Л. та інших йдеться про образливі висловлювання народного депутата України Власенка С.В. на адресу народного депутата України Порошенка П.О., він не є автором (підписантом) заяви про порушення дисципліни та норм етики на пленарному засіданні Верховної Ради України.
Оскільки в заяві народних депутатів України Бондара М.Л. та інших йдеться, у тому числі, про «образливі висловлювання» народного депутата України Власенка С.В. на адресу інших народних депутатів України, то Комітет зауважив, що згідно із стенограмою триваючого пленарного засідання Верховної Ради України від 31 липня 2025 року, розміщеною на офіційному веб-сайті Верховної Ради України [1], народний депутат України Власенко С.В. висловлювався лише один раз з місця.
Зокрема, у відповідь на виступ народного депутата України Герасимова А.В. з мотивів голосування (о 13 год. 58 хв.), у якому (виступі) зазначалося: «…. Один з депутатів, Сергій Власенко, грубо образив нашу колегиню сьогодні за те, що вона висловлювала свою позицію щодо євроінтеграції. І це не просто проти неї, це не просто проти колеги по парламенту, це проти євроінтеграції, це проти, вибачте, гідності, це проти жінки в кінці кінців. Чесно кажучи, ми вимагаємо від пана Власенка вибачень. Або ми будемо подавати заяву в регламентний комітет щодо відсторонення народного депутата Власенка від засідань», народний депутат України Власенко С.В. у наданому йому головуючим слові для репліки (13 год. 59 хв.) зазначив: «Дякую, шановний пане Голово. Я висловив позицію щодо міністра економіки уряду Януковича, який тут сьогодні фарисейські розповідає, як він боровся з Януковичем. Я висловив свою позицію проти людини, яка вносила Генерального прокурора без юридичної освіти за один день, а сьогодні фарисейські щось розповідала. Я ще раз підкреслюю, не маніпулюйте так, як ви завжди маніпулюєте. Моя позиція чітка і послідовна. На жаль, ця політична сила, яка сама собі присвоює повноваження, що вони нібито якісь лідери опозиції. Я ще раз підкреслю, це немає нічого спільного. Підходьте сюди – будемо розмовляти.
Тому, шановні колеги, я ще раз підкреслю, хочете подавати постанову – подавайте, ваше право. Моя позиція дуже чітка і зрозуміла. Фарисейство неприпустимо. Неприпустимо…».
У контексті зазначеного у заяві народних депутатів України Бондара М.Л. та інших твердження щодо використання «грубої й образливої термінології» на зразок слова «фарисейство» Комітет звернув увагу на наступні визначення, що надано у Великому тлумачному словнику сучасної української мови [2]:
- Фарисей – 1. У Стародавній Іудеї – послідовник релігійно-політичної течії, що відзначалася фанатизмом та надмірною увагою до зовнішніх проявів релігійності; 2. перен. Лицемірна людина; ханжа;
- Фарисейство – 1. іст. Учення фарисеїв. 2. перен. Поведінка фарисея (у 2 знач.) лицемірство, ханжество. (До прикладу, із творів української літератури: «Не з того тіста було замішане воно [серце Т. Шевченка], щоб розм'якнути від фарисейства кріпосників» (Слово про Кобзаря, 1961, 48)[3].
У доповнення до зазначеного, у листі (електронна картка документа (2009995) народний депутат України Власенко С.В. наголосив, що слово «фарисейство» не є персонально образливим, якщо вживати його як опис поведінки – лицемірство, ханжество, зовнішня показна побожність, а також зазначає, що цей термін було вжито на адресу народного депутата України Порошенка П.О., та вважає, що «…це слово історично та релігійно означає не образу, а викриття лицемірної поведінки».
Таким чином, зі змісту та тлумачення слова «фарисейство», що, як свідчить наведене у тлумачному словнику, у біблійних джерелах, є часто вживаним в літературі, побуті тощо, Комітет не може констатувати, що воно є образливим.
З приводу демонстрації «непристойного жесту», про що йдеться у заяві народних депутатів України Бондара М.Л. та інших, Комітет зазначив, що на відео триваючого пленарного засідання Верховної Ради України, яке відбулося 31 липня 2025 року та транслювалося у режимі прямого ефіру на парламентському телеканалі «Рада»[4], під час виступу з трибуни народного депутата України Тимошенко Ю.В., народні депутати України (у тому числі Власенко С.В.) оплесками реагують на цей виступ та народний депутат України Власенко С.В. демонструє жест[5].
У листі (електронна картка документа (2009995) народний депутат України Власенко С.В. пояснив таке: «Жести, які ставляться мені в провину, не були спрямовані до всієї фракції «Європейська Солідарність». Мій жест адресований персонально народному депутату Петру Олексійовичу Порошенку», а також зазначив: «Ставлення суспільства до жесту змінилося через глобалізацію, масову культуру та медіа: кіно, музика і серіали зробили його символом гумору, протесту, самовираження; свобода слова та індивідуальність дозволяють відкрито демонструвати емоції, а субкультури та ювенальна культура перетворили його навіть на іронічний жест, з часом він перестав шокувати й став частиною повсякденного візуального словника».
З приводу понять «образливе слово» чи «образа»[6], що мали місце зі слів авторів заяви (1979097), у зв’язку з висловлюваннями народного депутата України та демонстрацією певного жесту, Комітет також звернув увагу на ухвалене Комітетом роз’яснення з питань реалізації окремих положень статті 51 Регламенту Верховної Ради України (щодо дотримання дисципліни та норм етики народними депутатами України на пленарному засіданні Верховної Ради України)[7].
У вказаному роз’ясненні Комітету на підставі положень чинного законодавства та судової практики розгляду справ про захист честі, гідності та ділової репутації зазначалося, що відповідно до частини першої статті 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності.
З одного боку Конституцією України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації (частина четверта статті 32 Конституції України). З іншого боку гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір (частини перша, друга статті 34 Конституції України).
Поряд з цим, відповідно до статті 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Таким чином, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про іншу особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
У роз’ясненні Комітету також йшлося про окремі судові рішення у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, спорах про захист честі, гідності та ділової репутації (у зв’язку із висловлюваннями на адресу фізичної особи «образливих слів» чи поширення про фізичну особу «недостовірної інформації»), які Верховний Суд обґрунтовував тим, що за своїм характером судження є розумовим актом, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, що пов'язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів, а також тим, що будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок щодо якості виконуваних публічних функцій, отриманих результатів тощо, не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту.
Відповідно до частин першої, другої статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Разом з тим, положення щодо дотримання народним депутатом України дисципліни та норм етики на пленарному засіданні Верховної Ради України враховують спеціальний статус народного депутата України: відповідно до положень частини першої статті 8 Закону України «Про статус народного депутата України», народний депутат України у своїй діяльності та при виконанні своїх повноважень повинен дотримуватися загальновизнаних норм моралі; завжди зберігати власну гідність, поважати честь і гідність інших народних депутатів України, службових та посадових осіб і громадян; утримуватись від дій, заяв та вчинків, що компрометують його самого, виборців, Верховну Раду України, державу.
З огляду на вимогу народних депутатів України Бондара М.Л. та інших (авторів заяви) щодо рекомендації Верховній Раді України прийняти рішення про позбавлення народного депутата України Власенка С.В. права брати участь у пленарних засіданнях (до п'яти пленарних засідань), Комітет зазначив, що у згаданій вище постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2023 року (у справі № 9901/459/21) йдеться про таке: «текстуальний виклад статті 51 Регламенту та її граматичне й логічне тлумачення дає підстави виснувати, що застосування за висновком Комітету Верховною Радою України дисциплінарної санкції щодо народного депутата України у вигляді позбавлення цього народного депутата права брати участь у пленарних засіданнях (до п`яти пленарних засідань) можливе за сукупної наявності таких умов: 1) народний депутат виголосив образливі слова на адресу іншого народного депутата або депутатської фракції (депутатської групи); 2) образливі слова на адресу іншого народного депутата або депутатської фракції (депутатської групи) народний депутат виголосив саме на пленарному засіданні; 3) депутат, депутатська фракція (депутатська група), на адресу яких народним депутатом на пленарному засіданні були виголошені образливі слова, подав (подали) заяву до Комітету, який розглянув це питання на своєму засіданні».
Враховуючи зазначене вище, заяву народних депутатів України Бондара М.Л. та інших (всього 10 підписів), які вважають, що народним депутатом України Власенком С.В. на триваючому пленарному засіданні 31 липня 2025 року були виголошені образливі слова та застосовано «непристойний жест» на адресу народних депутатів України – членів депутатської фракції ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ», зокрема, й Голови Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу Климпуш-Цинцадзе І.О. та образливих слів на адресу народного депутата України Порошенка П.О., якими він зневажив «честь і гідність народних депутатів України», а також беручи до уваги стенограму та відеозапис прямої трансляції триваючого пленарного засідання Верховної Ради України 31 липня 2025 року, пояснення, надані народним депутатом України Власенком С.В., керуючись положеннями пункту 6 частини першої статті 13 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», частини третьої статті 1, частини першої статті 8 Закону України «Про статус народного депутата України», Комітетом прийнято відповідне рішення.
[2] Великий тлумачний словник сучасної української мови: 250000 / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. – Київ; Ірпінь: Перун, 2005. – VIII, 1728 с.
[3] https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%A4%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE+
[4] 31 липня 2025 року Верховною Радою України приймалося рішення (у зв’язку з відповідною пропозицією Погоджувальної ради депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України) про пряму трансляцію продовження триваючого пленарного засідання, на якому розглядалися проекти законів України з питань посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури
[5] Відеозапис триваючого пленарного засідання на каналі YouTube в мережі Інтернет за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=3Hd7J5tgVko, на якому продемонстровано зазначене вище (на 42 хв. 45 сек. відеозапису)
[6] Відповідно до тлумачення поняття, наданого в Словнику української мови образа – це зневажливе висловлювання, негарний вчинок і таке інше, що спрямовані проти кого-небудь і викликають у нього почуття гіркоти, душевного болю (Словник української мови: Том п'ятий Н-О / Редкол. І.К.Білодід та ін., редактори тому: В.О. Винник, Л.А. Юрчук – К.:"Наукова думка", 1974 (стор.: 561); в юридичній енциклопедії наводиться таке визначення поняття образа – це приниження честі і гідності особи, виражене в непристойній формі. Це вживання інвективної (різкої, лайливої) лексики, застосування непристойних жестів, міміки тощо (Юридична енциклопедія: [у 6 т.]/ ред. кол. Ю.С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. – К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. – Т. 4: Н – П. – 720 с.).
[7] У заяві народних депутатів України Бондара М.Л. та інших наводиться також посилання на вказане Роз’яснення