Роз’яснення з питань реалізації положень статей 2, 20, 34 Закону України «Про статус народного депутата України», ч 3 ст 26 Регламенту Верховної Ради України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, щодо строку повноважень народних депутатів України та термінів надання відпусток для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку народним депутатам України, пом-консул нар деп України та працівникам патронатних служб Апарату Верховної Ради України

Комітет
30 червня 2022, 15:41




 РОЗ’ЯСНЕННЯ

 

з питань реалізації положень статей 2, 20, 34 Закону України «Про статус народного депутата України», частини третьої статті 26 Регламенту Верховної Ради України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР щодо  строку повноважень народних депутатів України та термінів надання відпусток для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку народним депутатам України,  помічникам-консультантам народних депутатів України та працівникам патронатних служб Апарату Верховної Ради України (ухвалене на засіданні Комітету 30 червня 2022 року (протокол № 115)

 

На засіданні Комітету 30 червня 2022 року (протокол № 115) розглянуто лист в.о. Керівника Апарату Верховної Ради України Янчука А.О. від 16 червня 2022 року (електронна картка документа (934236), у якому йдеться про надходження до Голови Верховної Ради України, до Апарату Верховної Ради України заяв щодо надання відпустки для догляду за дитиною до  досягнення нею трирічного віку відповідно від народних депутатів України, від помічників-консультантів народних депутатів України, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України,  Першого заступника та заступника Голови Верховної Ради України, працівників секретаріатів депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України, термін надання яких може перевищувати строк повноважень народного депутата України чи строк трудового договору помічника-консультанта народного депутата України чи працівника патронатної служби Апарату Верховної Ради України.

У зв’язку з цим у листі висловлено прохання надати роз’яснення щодо строків повноважень народних депутатів України, терміну надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку народному депутату України, помічнику-консультанту народного депутата України та працівнику патронатної служби Апарату Верховної Ради України. Оскільки, відповідно до положень Конституції України, законів України «Про статус народного депутата України» та «Про державну службу», Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року   № 379/95-ВР, Постанови Верховної Ради України «Про структуру апарату Верховної Ради України» від 20 квітня 2000 року № 1678-III строк повноважень народних депутатів України становить п’ять років, помічники-консультанти народного депутата України прикріплюються для кадрового та фінансового обслуговування до Апарату Верховної Ради України на строк повноважень народного депутата України, працівники патронатних служб Апарату Верховної Ради України перебувають на посадах патронатної служби протягом строку перебування на відповідній посаді Голови Верховної Ради України, Першого заступника та заступника Голови Верховної Ради України, а також строку діяльності у Верховній Раді України відповідного скликання депутатської фракції (депутатської групи).

Згідно з додатком до Постанови Верховної Ради України «Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України дев’ятого скликання» від 29 серпня 2019 року № 19-IX  до предмета відання Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України належать питання, зокрема, правового статусу народних депутатів України, організації роботи Верховної Ради України та контролю за виконанням її апаратом функцій із забезпечення діяльності Верховної Ради України та її органів, а до предмета відання Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів - питання державної політики у сфері соціального захисту громадян, загальнообов’язкового державного соціального страхування; державної політики у сфері регулювання трудових відносин та зайнятості населення.

У зв’язку з цим, Комітет звернувся з листом (електронна картка документа (945190) до Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів з  проханням надати бачення щодо питань, пов’язаних з наданням відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку народним депутатам України, помічникам-консультантам народних депутатів України, працівникам патронатної служби Апарату Верховної Ради України, що призначаються на посаду на строк повноважень Голови Верховної Ради України, Першого заступника чи заступника Голови Верховної Ради України, або на час діяльності депутатської фракції (депутатської групи) у Верховній Раді України.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 13, частини першої
статті 17, частини третьої статті 21, статті 24 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» в порядку аналізу практики застосування державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами 
Конституції та законів України з питань, віднесених до предмета відання, Комітет має право надавати роз’яснення щодо застосування положень законів України.

Враховуючи вищезазначені положення Закону України «Про комітети Верховної Ради України», з питань, що порушуються у листі в.о. Керівника Апарату Верховної Ради України Янчука А.О., Комітет зазначив таке.

 

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Конституційний принцип правової соціальної держави передбачає, зокрема, право на працю, на рівні можливості у виборі професії, право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, право на своєчасне одержання винагороди за працю, що захищаються законом і гарантуються державою згідно з положеннями статті 43 Основного закону.

 

1. Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні і здійснює повноваження, визначені Конституцією України. Згідно з частиною першою статті 76 Конституції України конституційний склад Верховної Ради України – чотириста п’ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п’ять років. Зазначена в Конституції України кількість - чотириста  п'ятдесят народних депутатів України – є верхньою межею кількісного складу Верховної Ради  України.

Повноваження народних депутатів України визначаються Конституцією та законами України (частина четверта статті 76 Конституції України).

Відповідно до частини першої статті 78 Конституції України народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі, а статус народного депутата України визначається виключно законами України (пункт 21 частини першої статті 92 Конституції України).

Закон України «Про статус народного депутата України» визначає статус (права, обов'язки і відповідальність) народного депутата України у Верховній Раді України та за її межами, встановлює правові і соціальні гарантії здійснення народним депутатом України своїх депутатських повноважень.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про статус народного депутата України» народний депутат України є обраний відповідно до Закону України «Про вибори народних депутатів України» представник Українського народу у Верховній Раді України і уповноважений ним протягом
строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені 
Конституцією України та законами України.

Повноваження народного депутата України починаються після складення ним присяги на вірність Україні перед Верховною Радою України з моменту скріплення присяги особистим підписом під її текстом та припиняються з моменту відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання (стаття 2 Закону України «Про статус народного депутата України»).

Повноваження народного депутата України також можуть бути припинені достроково з підстав, визначених частинами другою – шостою статті 81 Конституції України, статтею 4 Закону України «Про статус народного депутата України».

Таким чином, строк повноважень народного депутата України визначається, зокрема, з урахуванням положень частин другої та четвертої
статті 79, статті 81 Конституції України, статті 2 Закону України «Про статус народного депутата України»: повноваження народного депутата України починаються після складення ним присяги на вірність Україні перед Верховною Радою України з моменту скріплення присяги особистим підписом під її текстом; повноваження народного депутата України припиняються одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України, з моменту відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання або з дня припинення повноважень народного депутата України достроково.

Організаційне, правове, наукове, документальне, інформаційне, експертно-аналітичне, матеріально-технічне та фінансове забезпечення діяльності Верховної Ради України, її органів, народних депутатів України, депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді  України відповідно до положень статті 7 Регламенту Верховної Ради України здійснює Апарат Верховної Ради України. У свою чергу, Положенням про Апарат Верховної Ради України, затвердженим розпорядженням Голови Верховної Ради України від 20 листопада 2014 року № 734, передбачено здійснення Апаратом Верховної Ради України у сферах організаційного забезпечення діяльності Верховної Ради України, фінансового та матеріально-технічного забезпечення діяльності Верховної Ради України, зокрема, кадрового обслуговування народних депутатів України; забезпечення в установленому порядку належних умов праці, соціально-побутових та житлових умов народних депутатів України.

Народному депутату України при виконанні депутатських повноважень та після їх припинення передбачено гарантії трудових прав, що встановлені
статтею 20 Закону України «Про статус народного депутата України».

Частиною першою статті 20 Закону України «Про статус народного депутата України» визначено, що гарантії трудових прав народного депутата України встановлюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом законів про працю України, іншими законами України.

Частиною другою статті 20 Закону України «Про статус народного депутата України» передбачено, що час роботи народного депутата України у Верховній Раді України зараховується до стажу державної служби, а також зараховується до його загального і безперервного стажу роботи, стажу роботи (служби) за спеціальністю, стажу роботи, який дає право на встановлення процентних надбавок до заробітної плати та одержання одноразової винагороди за вислугу років (за стаж роботи за спеціальністю на даному підприємстві), процентної надбавки за вислугу років, виплату винагороди за підсумками роботи.

Крім цього, народному депутату України після закінчення строку його повноважень, а також у разі дострокового їх припинення за особистою заявою про складення ним депутатських повноважень надається попередня робота (посада); з працівником, якого в порядку заміщення взято на посаду, що її займав народний депутат України, укладається строковий трудовий договір; цей договір розривається при поверненні народного депутата України на роботу, але не пізніш як через три місяці після припинення повноважень народного депутата України; народному депутату України надається щорічна оплачувана відпустка у міжсесійний період тривалістю 45 календарних днів.

Норма статті 20 Закону України «Про статус народного депутата України», що передбачає гарантію надання попередньої роботи (посади) народному депутату України після закінчення строку його повноважень, а також у разі дострокового їх припинення за особистою заявою про складення ним депутатських повноважень кореспондується з положеннями статті 118 Кодексу законів про працю України щодо гарантій для працівників, обраних на виборні посади,  якими передбачено, зокрема, що працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.

При цьому, законодавчу конструкцію «закінчення їх повноважень за виборною посадою» слід розуміти як закінчення повного строку, на який працівника було обрано, так і дострокове звільнення з виборної посади (Кодекс законів про працю України: Науково-практичний коментар/ (І.В. Арістова, В.В. Безусий, С.О. Бондар та ін..); за ред. О.О. Погрібного, М.І. Іншина, І.М. Шопіної. – К.: Правова єдність,, 2009., стор. 217) .

Окремих норм щодо порядку та термінів надання народному депутату України інших, крім передбаченої частиною восьмою статті 20 Закону України «Про статус народного депутата України», відпусток, зокрема, соціальних відпусток, Закон не містить. Отже, на народного депутата України, повноваження якого визначаються Конституцією та законами України, відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про статус народного депутата України» та загального принципу верховенства права мають поширюватися загальні положення законодавства про працю, про відпустки.

Водночас державні гарантії забезпечення права на відпочинок, в тому числі на відпустки різних видів, умови здійснення цього права регулюються Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Законом України «Про відпустки», іншими нормативно-правовими актами України.

У свою чергу, відповідно до статті 2 Закону України «Про відпустки» право на відпустки забезпечується, зокрема, гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом.

Зазначеним Законом установлено одним із видів відпусток - соціальні відпустки, серед яких передбачено відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Згідно зі статтею 181 Кодексу законів про працю України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається за заявою матері (батька) дитини або осіб, зазначених у частині сьомій статті 179 Кодексу законів про працю України, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляються наказом (розпорядженням) роботодавця. Така відпустка зараховується як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю. Крім цього, відповідно до абзацу другого частини першої статті 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримання виплат за окремими видами соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.

Порядок надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку також врегульовано положеннями статті 18 Закону України «Про відпустки».

Окрім гарантій трудових прав народного депутата України, зокрема, його права на відпустку, виконання народним депутатом України своїх повноважень на постійній основі (протягом визначеного строку таких повноважень) передбачає виконання низки обов’язків, зокрема: бути присутнім та особисто брати участь у засіданнях Верховної Ради України та її органів, до складу яких обрано народного депутата України; особисто брати участь у голосуванні з питань, що розглядаються Верховною Радою України та її органами; виконувати доручення Верховної Ради України, відповідного комітету Верховної Ради України, депутатської фракції (депутатської групи) у Верховній Раді України, тимчасової спеціальної або тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, до складу яких обрано народного депутата України; як члена депутатської фракції (депутатської групи) у Верховній Раді України: представляти інтереси депутатської фракції (депутатської групи) у комітеті Верховної Ради України, тимчасовій спеціальній або тимчасовій слідчій комісії, до складу яких обрано народного депутата України; як члена комітету Верховної Ради України, тимчасової спеціальної або тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України: бути присутнім на засіданнях комітету, підкомітету, тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої комісії, до складу яких обрано народного депутата України, та брати участь у їх роботі; виконувати доручення комітету, підкомітету, тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої комісії, визначені їх рішеннями; постійно підтримувати зв'язки з виборцями тощо.

Виконання народним депутатом України перелічених обов’язків здійснюється в межах строку депутатських повноважень. Поряд з цим їх невиконання може бути пов’язане з низкою поважних причин. Так, невиконання народним депутатом України своїх депутатських повноважень, передбачених законом, не участь народного депутата України у голосуваннях при прийнятті рішень Верховної Ради України на пленарних засіданнях Верховної Ради України, у засіданнях комітету Верховної Ради України, до складу якого обрано народного депутата України, відсутність народного депутата України на засіданні комітету можуть бути зумовлені поважними причинами, визначеними частиною третьою статті 26 Регламенту Верховної Ради України. Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 26 Регламенту Верховної Ради України однією з таких поважних причин є відпустка для догляду за дитиною. Ця поважна причина відсутності народного депутата України (перебування у  відпустці для догляду за дитиною) є підставою для внесення відповідної відмітки до табеля обліку робочого часу народного депутата України (розпорядження Голови Верховної Ради України від 3 грудня 2019 року № 1240-к «Про порядок обліку робочого часу та здійснення виплат, передбачених статтями 32 і 33 Закону України «Про статус народного депутата України»).

Поряд з цим перебування у відпустці не обмежує народного депутата України у виконанні ним депутатських повноважень, обов’язків народного депутата України (в тому числі й участі у пленарних засіданнях Верховної Ради України, в роботі її органів, у взаємозв’язках з виборцями, у виконанні доручень Верховної Ради України, її органів, у відносинах з посадовими особами і державними органами іноземних держав, у взаємовідносинах із органами державної влади тощо). Зазначене також випливає із передбачених у частині четвертій статті 1, у частині першій статті 26 Закону України «Про статус народного депутата України» положень: держава гарантує народному депутату України забезпечення необхідними умовами для здійснення ним депутатських повноважень; ніхто не має права обмежувати повноваження народного депутата України, крім випадків, передбачених Конституцією України, цим та іншими законами України.  

Народний депутат України, зважаючи на його правовий статус, визначений спеціальним законодавством, у своїй депутатській діяльності обмежується строком депутатських повноважень, який, у свою чергу, може збігатися зі строком повноважень Верховної Ради України, або бути коротшим – у разі припинення повноважень народного депутата України достроково (в індивідуальному порядку чи з інших підстав, визначених відповідно до положень частин другої і третьої статті 81 Конституції України).

Зважаючи на загальні положення законодавства про відпустки, які передбачають, зокрема, гарантування надання відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади) (стаття 2 Закону України «Про відпустки»), слід враховувати позицію Конституційного Суду України, висловлену при розгляді справи про звільнення народних депутатів України з інших посад у разі суміщення (Рішення від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008), яка полягає у тому, що «Право брати участь в управлінні державними справами (стаття 38 Конституції України) встановлено державою, воно існує за умови функціонування держави і може бути реалізоване у різних формах, зокрема обирати і бути обраним до органів державної влади. Це право поширюється лише на громадян держави і передбачає нарівні з можливістю громадян брати участь в управлінні державними справами можливість формувати органи держави.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про статус народного депутата України» народний депутат України є представником Українського народу у Верховній Раді України і уповноважений ним протягом строку, на який його обрано, здійснювати відповідні повноваження, передбачені Конституцією України і законами України. Перебування особи на посаді народного депутата України є реалізацією права громадянина України брати участь в управлінні державними справами. Це право не можна ототожнювати з правом на працю, оскільки воно має політичний характер і обумовлене належністю до громадянства держави Україна. Реалізація права бути обраним до органів державної влади (пасивне виборче право), на відміну від реалізації права на працю, безпосередньо не залежить від волі особи. Виходячи із співвідношення положень статей 38, 43 Конституції України зайняття політичною діяльністю, зокрема обрання народним депутатом України, не має на меті (і безпосередньо не обумовлено) одержання винагороди (заробітної плати) за таку діяльність. Це відображено і в положеннях статті 20 Закону України «Про статус народного депутата України», в яких ідеться про гарантії відновлення права на працю (службу), що було зупинено у зв'язку з переходом особи до виконання повноважень представника народу на постійній основі».

Таким чином, зміст й умови праці народного депутата України є специфічними, тобто відмінними від трудових відносин, які врегульовані загальними правовими нормами у сфері праці. Зокрема, окремі гарантії забезпечення права громадян на працю, що держава гарантує працездатним громадянам згідно з трудовим законодавством, щодо реалізації громадянами свого права на працю шляхом укладання з роботодавцем трудового договору чи контракту не поширюються на народних депутатів України.

Так, відповідно до терміну, визначеного Законом України «Про зайнятість населення», – робоче місце – місце (приміщення), на якому працівник постійно чи тимчасово перебуває в процесі трудової діяльності і яке визначене, зокрема на підставі трудового договору (контракту).

Разом з цим, з огляду на те, що спеціальним законом, яким визначено правові і соціальні гарантії здійснення народним депутатом України своїх повноважень, не передбачено особливостей надання соціальних відпусток, а  народний депутат України здійснює свої повноваження на постійній основі (що означає, що для обраного народом  депутата робота в парламенті є основною і постійною на весь період його повноважень) і протягом строку депутатських повноважень повинен здійснювати повноваження, передбачені Конституцією України та законами України, виконувати права і обов’язки, визначені законами України, зокрема, «Про статус народного депутата України», «Про комітети Верховної Ради України», «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України», Регламентом Верховної Ради України, слід враховувати положення законодавства про працю (статті 179, 181 Кодексу законів про працю України, стаття 18 Закону України «Про відпустки»), що передбачають право, окрім матері, використання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повністю або частинами, - батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами дитини, які фактично здійснюють догляд за нею.

 

2. Питання визначення терміну надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку помічнику-консультанту народного депутата України (далі – помічник-консультант) є похідними від умов діяльності та строку, визначених трудовим договором.

Правовий статус і умови діяльності помічника-консультанта визначаються Законом України «Про статус народного депутата України» та іншими законами і прийнятим відповідно до них Положенням про помічника-консультанта народного депутата України (далі – Положення), яке затверджується Верховною Радою України. Посада помічника-консультанта належить до посад патронатної служби відповідно до частини першої статті 92 Закону України «Про державну службу».

Так, згідно з частиною третьою статті 34 Закону України «Про статус народного депутата України» помічники-консультанти працюють за строковим трудовим договором (на постійній основі чи за сумісництвом) або на громадських засадах.

Народний депутат України самостійно визначає кількість помічників-консультантів, які працюють за строковим трудовим договором на постійній основі, за сумісництвом і на громадських засадах у межах загального фонду, який встановлюється йому для оплати праці помічників-консультантів Постановою Верховної Ради України; здійснює їх підбір, розподіляє обов'язки між ними та здійснює особисто розподіл місячного фонду заробітної плати помічників-консультантів.

 Персональний підбір кандидатур на посаду помічника-консультанта, організацію їх роботи та розподіл місячного фонду оплати праці здійснює особисто народний депутат України, який несе відповідальність щодо правомірності своїх рішень (стаття 3.1 Положення).

Зарахування на посаду помічника-консультанта проводиться на підставі письмового подання народного депутата України Керівнику Апарату Верховної Ради України, в якому зазначаються: прізвище, ім’я та по батькові кандидата на посаду, зарахування на постійній основі чи за сумісництвом, строк дії трудового договору, розмір встановлюваної заробітної плати, дата зарахування. До письмового подання народного депутата України додаються особиста заява особи, яку приймають на цю посаду, та інші документи, передбачені законодавством (стаття 3.3 Положення).

Помічник-консультант, крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, може бути звільнений: за письмовим поданням народного депутата України Керівнику Апарату Верховної Ради України; у разі припинення повноважень народного депутата України - з дати їх припинення. Також статтею 4.5 Положення передбачено, що помічник-консультант, якого притягнуто до відповідальності за корупційне правопорушення, підлягає звільненню з посади у триденний строк з дня отримання керівником Апарату Верховної Ради України копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили.

Помічники-консультанти, які працюють у місті Києві за строковим трудовим договором на постійній основі, можуть прикріплюватися для кадрового та фінансового обслуговування до Апарату Верховної Ради України (абзац четвертий частини третьої статті 34 Закону України «Про статус народного депутата України»).

У свою чергу, в частині четвертій статті 1.1 Положення деталізовано порядок кадрового та фінансового обслуговування помічників-консультантів: прикріплення до Апарату Верховної Ради України для кадрового та фінансового обслуговування здійснюється за заявою народного депутата України.

Системний аналіз нормативно-правових актів, якими визначено правовий статус та умови діяльності помічника-консультанта, свідчить про певні особливості трудових відносин помічника-консультанта і народного депутата України, а саме: Апарат Верховної Ради України виконує функцію кадрового та фінансового обслуговування помічників-консультантів та не є їх фактичним роботодавцем.

Крім цього, посада помічника-консультанта не належить до посад, що включені до штатного розпису Апарату Верховної Ради України, а чисельність помічників-консультантів не входить до граничної чисельності Апарату Верховної Ради України, визначеної Постановою Верховної Ради України «Про структуру апарату Верховної Ради України» від 20 квітня 2000 року № 1678-III.

Серед гарантій трудових прав помічника-консультанта передбачено, що звільненому у зв'язку з закінченням строку повноважень народного депутата України помічнику-консультанту надається попередня або рівноцінна робота (посада), якщо до прийняття на роботу помічником-консультантом він працював в органах державної влади або в органах місцевого самоврядування. Період перебування на посаді помічника-консультанта за строковим трудовим договором на постійній основі зараховується до трудового стажу за спеціальністю такого помічника-консультанта.

Положення статті 34 Закону України «Про статус народного депутата України» містять норми лише щодо фінансового забезпечення виплат, пов’язаних з оплачуваними відпустками (розподіл коштів для виплати помічникам-консультантам, зокрема, заробітної плати за час відпустки, матеріальної допомоги для оздоровлення під час надання щорічної основної відпустки, грошової компенсації, передбаченої статтею 24 Закону України «Про відпустки», за всі не використані помічником-консультантом дні щорічних основної та додаткової відпусток).

При цьому Положення містить особливості надання помічнику-консультанту щорічної  основної відпустки, що полягають: у її тривалості – 30 календарних днів; у періоді, в який така відпустка може надаватися – у період відпустки народного депутата України; у порядку перенесення щорічної основної відпустки на інший період або її поділу на частини – за умови  обов’язкового використання повної тривалості такої відпустки до закінчення робочого року, за який вона надається.

Окрім права помічника-консультанта на щорічну основну відпустку, за наявності підстав помічнику-консультанту, який працює за строковим трудовим договором на постійній основі, надаються інші відпустки, передбачені статтею 4 Закону України «Про відпустки». Серед зазначених у цій статті відпусток – соціальна відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (абзац третій пункту 4 статті 4).

Особливостей порядку надання інших, зокрема, соціальних відпусток помічнику-консультанту стаття 34 Закону України «Про статус народного депутата України» та Положення не містять.

У питанні визначення терміну, на який може надаватися відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку помічнику-консультанту, який працює за строковим трудовим договором на постійній основі, також варто зважати на низку особливостей його правового статусу та специфіки його діяльності: строковість трудового договору і строк, на який прикріплюється для кадрового та фінансового обслуговування до Апарату Верховної Ради України помічник-консультант, що пов’язаний із строком повноважень народного депутата України; відсутність у Апарату Верховної Ради України повноважень роботодавця стосовно помічника-консультанта, а саме: здійснення зарахування на посаду, визначення розміру заробітної плати, звільнення з посади, надання відпустки виключно за поданнями народного депутата України, надання попередньої або рівноцінної роботи (посади) помічнику-консультанту (якщо до прийняття на роботу помічником-консультантом він працював в органах державної влади або в органах місцевого самоврядування), звільненому у зв'язку із закінченням строку повноважень народного депутата України.

 

3. Відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про структуру апарату Верховної Ради України» від 20 квітня 2000 року № 1678-III до структури Апарату Верховної Ради України входять, зокрема секретаріат Голови Верховної Ради України, секретаріат Першого заступника Голови Верховної Ради України, секретаріат заступника Голови Верховної Ради України, секретаріати депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України.

Посади працівників зазначених секретаріатів, а також помічників-консультантів народних депутатів України належать до посад патронатної служби.

Згідно з положеннями частин другої та третьої статті 92 Закону України «Про державну службу» працівник патронатної служби призначається на посаду на строк повноважень особи або на час діяльності депутатської фракції (депутатської групи) у Верховній Раді України, працівником патронатної служби якої він призначений. Трудові відносини з працівником патронатної служби припиняються в день припинення повноважень особи або припинення діяльності депутатської фракції (депутатської групи) у Верховній Раді України, працівником патронатної служби якої він призначений. Працівник патронатної служби може бути достроково звільнений з посади за ініціативою особи, працівником патронатної служби якої він призначений, або керівника патронатної служби. Акт про звільнення приймається керівником державної служби.

У листі Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, зокрема зазначено, що відповідно до частини четвертої статті 92 Закону України «Про державну службу» на працівників патронатної служби поширюється дія законодавства про працю, крім статей 39141-431492 та частини третьої статті 184 Кодексу законів про працю України, якою встановлено заборону звільнення з ініціативи роботодавця, зокрема, жінок, які мають дітей віком до трьох років.  При цьому, варто зважати, що звільнення у зв’язку із закінченням  строкового трудового договору не  є звільненням з ініціативи роботодавця.

Так, на усіх працівників патронатної служби поширюється дія законодавства про працю, окрім: продовження дії строкового трудового договору на невизначений строк; додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з окремими категоріями працівників за певних умов; переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці; переважного права на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу; розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника); розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника); порядку вивільнення працівника.

Час роботи на посадах патронатної служби зараховується до стажу державної служби та враховується при присвоєнні державному службовцю рангу в межах відповідної категорії посад, якщо до призначення на посаду патронатної служби він перебував на державній службі та після звільнення з посади патронатної служби повернувся на державну службу (частина п’ята статті 92 Закону України «Про державну службу»).

У визначенні умов оплати праці працівників патронатних служб Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України визначено певні повноваження Керівника Апарату Верховної Ради України, що реалізуються за пропозицією посадової особи, при якій утворено патронатну службу, або голови депутатської фракції (депутатської групи) у Верховній Раді України та в межах затвердженого фонду оплати праці.

У розвиток положень частини третьої статті 92 Закону України «Про державну службу», що визначають порядок припинення трудових відносин з працівником патронатної служби, в тому числі, в Апараті Верховної Ради України, слід враховувати положення статей 60, 75, 77, 79 Регламенту Верховної Ради України, виходячи з яких визначається строк повноважень Голови Верховної Ради України, Першого заступника та заступника Голови Верховної Ради України, період діяльності депутатської фракції (депутатської групи) у Верховній Раді України. Відтак, строк перебування на посаді патронатної служби Апарату Верховної Ради України обумовлений строком перебування на відповідній посаді Голови Верховної Ради України, Першого заступника та заступника Голови Верховної Ради України, а також терміном діяльності у Верховній Раді України депутатської фракції (депутатської групи).

 

Враховуючи викладене та лист Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів від 24.06.2022 (електронна картка документа (949744), щодо питань, порушених у листі в.о. Керівника Апарату Верховної Ради України від 16 червня 2022 року (електронна картка документа (934236), зокрема, терміну відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що надається народному депутату України, помічнику-консультанту народного депутата України та працівнику патронатної служби Апарату Верховної Ради України, Комітет вважає таке:

 

1. Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  надається народному депутату України, помічнику-консультанту народного депутата України,  працівнику  патронатної служби Апарату Верховної Ради України на термін, зазначений у заяві про надання такої відпустки або на термін до досягнення дитиною трирічного віку.

 

2.  Під час відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку:

повноваження народного депутата України припиняються,   відповідно до статті 81 Конституції України, одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України - в день  відкриття першого засідання  Верховної Ради України нового скликання або з підстав припинення повноважень народного депутата України достроково: в день прийняття рішення Верховної Ради України про дострокове припинення повноважень народного депутата України, у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду, чи в день набрання законної сили рішенням суду, а в разі смерті – з дня смерті, засвідченої свідоцтвом про смерть; з дня прийняття рішення вищого керівного органу політичної партії (виборчого блоку політичних партій);

здійснюється звільнення помічника-консультанта народного депутата України, працівника патронатної служби  Апарату Верховної Ради України  –
в день припинення повноважень
 народного депутата України або припинення повноважень особи чи оголошення Головою Верховної Ради України про розпуск депутатської фракції (депутатської групи) у Верховній Раді України, працівником патронатної служби якої він призначений у порядку, передбаченому статтею 92 Закону України «Про державну службу» та  Положенням про помічника-консультанта народного депутата України.

 

 

Голова Комітету                                                            С.В.КАЛЬЧЕНКО