Роз’яснення (в порядку аналізу практики застосування положень Регламенту Верховної Ради України за результатами розгляду листа Голови Верховної Ради України Парубія А.В. від 27 лютого 2018 року № 01/04-99(41335)
02 березня 2018, 15:55
РОЗ’ЯСНЕННЯ
(в порядку аналізу практики застосування положень Регламенту Верховної Ради України за результатами розгляду листа Голови Верховної Ради України Парубія А.В. від 27 лютого 2018 року № 01/04-99(41335)
(ухвалене на засіданні Комітету 28 лютого 2018 року (протокол № 107)
Комітет на засіданні 28 лютого 2018 року (протокол № 107) розглянув лист Голови Верховної Ради України Парубія А.В. від 27 лютого ц.р. № 01/04-99(41335) стосовно надання роз’яснень щодо виду та способу голосування за кандидатури на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, у тому числі щодо процедури розгляду питань про призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Відповідно до положень пункту 7 частини першої статті 16, статей 21, 24 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» та предмета відання Комітету, визначеного Постановою Верховної Ради України «Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України восьмого скликання» від 4 грудня 2014 року № 22-VIII, у порядку аналізу практики застосування положень Регламенту Верховної Ради України Комітет зазначив таке.
Частиною третьою статті 21 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» встановлено, що комітети з питань, віднесених до предметів їх відання, мають право надавати роз’яснення щодо застосування положень законів України. Такі роз’яснення не мають статусу офіційного тлумачення.
Також, відповідно до статті 24 зазначеного Закону, комітети з питань, віднесених до предметів їх відання, здійснюють аналіз практики застосування, зокрема, державними органами, їх посадовими особами Конституції та законів України.
Правова позиція Комітету щодо питань, порушених у листі Голови Верховної Ради України Парубія А.В. щодо процедури призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, викладена у висновках Комітету від 18 жовтня 2017 року (протокол № 96) на проекти законів України «Про внесення змін до Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" (щодо процедури призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини), внесений народним депутатом України Мураєвим Є.В. (реєстр. № 7018 від 07.08.2017) та "Про внесення змін до Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" (щодо порядку призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини), внесений народними депутатами України Черваковою О.В., Алєксєєвим С.О., Сусловою І.М., Писаренком В.В. (реєстр. № 7018-1 від 21.08.2017), у яких, зокрема, зазначено таке.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Рішення про призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, згідно з частиною сьомою статті 208 Регламенту Верховної Ради України, приймається Верховною Радою України відкритим голосуванням більшістю голосів народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.
Водночас, частиною третьою статті 6 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» передбачено, що голосування проводиться під час пленарних засідань Верховної Ради України бюлетенями для таємного голосування.
Рішення Верховної Ради України приймаються, відповідно до частини першої статті 37 Регламенту Верховної Ради України, відкритим або таємним голосуванням у порядку, визначеному Регламентом Верховної Ради України. Так, рішення про персональні обрання, призначення, надання згоди на призначення на посаду, приймаються Верховною Радою України шляхом відкритого поіменного голосування, крім випадків, передбачених законом та Регламентом Верховної Ради України, коли рішення приймаються таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів (частина п’ята статті 47 Регламенту Верховної Ради України).
Слід взяти до уваги позицію Конституційного Суду України, викладену в Рішенні від 11 липня 2012 року № 15-рп/2012 (справа про обрання Голови Верховної Ради України), зокрема, в пункті 3 мотивувальної частини якого зазначено, що "Як вбачається зі статті 1, частини другої статті 5 Основного Закону України, визначальною засадою парламентаризму є відкритість роботи парламенту.
За статтею 84 Конституції України засідання Верховної Ради України проводяться відкрито (частина перша); рішення Верховної Ради України приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування (частина друга).
У Рішенні Конституційного Суду України від 6 квітня 2010 року
№ 11-рп/2010 зазначено, що Верховна Рада України є органом державної влади,
який здійснює свої повноваження на засадах представництва народними депутатами
України інтересів Українського народу (абзац перший підпункту 3.3 пункту 3
мотивувальної частини).
Сутність представницької демократії полягає, насамперед, в опосередкованій участі громадян у прийнятті рішень державного значення через своїх представників, покликаних виступати від імені виборців, виражати та захищати інтереси всього народу. Реалізація засади відкритості роботи парламенту гарантує підтримання постійного зв’язку народних депутатів України, як повноважних представників Українського народу у Верховній Раді України, із виборцями, що створює умови для всебічного аналізу діяльності як окремих народних депутатів України, так і парламенту в цілому.
Відповідно до частини п’ятої статті 82 Основного Закону України порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України та законом про регламент Верховної Ради України. За пунктом 21 частини першої статті 92 Основного Закону України організація і порядок діяльності Верховної Ради України, статус народних депутатів України визначаються виключно законами України. Верховна Рада України як орган державної влади зобов’язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України), а закони, у тому числі й Закон України «Про Регламент Верховної Ради України», згідно з частиною другою статті 8 Основного Закону України приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
За частиною першою статті 88 Конституції України Верховна Рада України обирає зі свого складу Голову Верховної Ради України, Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України та відкликає їх.
В Основному Законі України, а саме в частині першій статті 88, не встановлено спеціальної вимоги стосовно обрання та відкликання Голови Верховної Ради України з посади таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів».
Комітет зауважив, що згідно з конституційними засадами інститут Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини є одним із елементів парламентського контролю (стаття 101 Конституції України), і, відповідно, його призначення на посаду та звільнення з посади має здійснюватися згідно з положеннями пункту 17 частини першої статті 85 Конституції України і Регламенту Верховної Ради України, зокрема статті 208.
У контексті зазначеного звертаємо увагу, що Конституція України не передбачає спеціальної вимоги призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів.
Крім того, положеннями статей 38, 39 Регламенту Верховної Ради України, встановлено, що таємне голосування відбувається в секторі для таємного голосування, визначеному Лічильною комісією, тобто поза межами пленарного засідання та залу засідань.
Щодо цього, у пункті 3 мотивувальної частини вищенаведеного Рішення Конституційного Суду України, зокрема зазначено, що «положення частини п’ятої статті 75, частини четвертої статті 77 Регламенту, за якими рішення щодо кандидатур на посаду Голови Верховної Ради України та про відкликання Голови Верховної Ради України з посади приймаються таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів, не забезпечують відкритості у роботі парламенту, а тому не відповідають частині першій статті 84 Основного Закону України.
Конституційний Суд України вважає, що обрання Голови Верховної Ради України таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів, тобто прийняття рішення не на пленарному засіданні Верховної Ради України, суперечить частині другій статті 84 Конституції України, відповідно до якої рішення Верховної Ради України приймаються виключно на її пленарних засіданнях».
Відтак, враховуючи вищевикладене, а також те, що порядок роботи Верховної Ради України визначається Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України, рішення про призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, згідно з частиною сьомою статті 208 Регламенту Верховної Ради України, приймається Верховною Радою України відкритим голосуванням більшістю голосів народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.
Перший заступник
голови Комітету П.В.ПИНЗЕНИК