30 червня 2015, 17:03
Комітет з питань Регламенту та організації
роботи Верховної Ради України
Ухвалено рішенням Комітету від 30 червня 2015 року
(протокол № 25)
ВИСНОВОК
щодо подання «Про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата України Клюєва Сергія Петровича», підтриманого та внесеного до Верховної Ради України Генеральним прокурором України Шокіним В.М. від 16 червня 2015 року (№ 01/34вих - 15)
Комітет на засіданні 30 червня 2015 року (протокол № 25) розглянув на виконання доручення Голови Верховної Ради України Гройсмана В.Б. від 16 червня 2015 року «розглянути та внести на розгляд» подання «Про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата України Клюєва Сергія Петровича», підтримане та внесене до Верховної Ради України Генеральним прокурором України Шокіним В.М. від 16 червня 2015 року (№01/34вих - 15) та ухвалив зазначений висновок про таке.
У поданні до Верховної Ради України зазначено, що «головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000069, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.05.2014, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 209, ч.4 ст. 369, ч.4 ст. 368 КК України».
Крім того, у поданні зазначено, що у матеріалах провадження достатньо доказів щодо фактів вчинення народним депутатом України Клюєвим С.П. кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 209 (Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом) та частиною п'ятою статті 369 (Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі) Кримінального кодексу України.
Відповідно до частини третьої статті 80 Конституції України, частини першої статті 27 Закону України «Про статус народного депутата України», частини першої статті 218 Регламенту Верховної Ради України Верховна Рада України надає згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата України. Згідно з частиною другою статті 482 Кримінального процесуального кодексу притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України, його затримання або обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту не може бути здійснено без згоди Верховної Ради України. Натомість у поданні міститься помилкове посилання на частину другу статті 80 Конституції України, якою передбачено, що народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
Крім цього, в поданні також є посилання на Закон України «Про Регламент Верховної Ради України», зокрема на статтю 218, що є юридично невірним, оскільки цей Закон складається лише з двох пунктів. Тому має бути посилання на Регламент Верховної Ради України, який затверджений Законом України «Про Регламент Верховної Ради України» від 10 лютого 2010 року № 1861-VI.
Порядок розгляду Верховною Радою України питань про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата України визначений Главою 35 (статті 218-221) Регламенту Верховної Ради України.
Згідно з частиною другою статті 218 Регламенту Верховної Ради України подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата ініціюється прокурором. При цьому щодо кожного виду запобіжного заходу подається окреме подання. Подання щодо народного депутата України повинно бути підтримано і внесено до Верховної Ради України Генеральним прокурором України.
У Рішенні Конституційного Суду України № 12-рп від 26.06.2003 року зазначено, що «Положення частини третьої статті 80 Конституції України, частини першої статті 27 Закону України «Про статус народного депутата України» стосовно затримання народного депутата України треба розуміти так, що затримання як тимчасовий запобіжний кримінально-процесуальний і як адміністративно-процесуальний заходи може бути застосоване до народного депутата України лише за згодою Верховної Ради України, на підставах та в порядку, встановлених Конституцією і законами України.
Положення частини другої статті 80 Конституції України, частини першої статті 27 Закону України «Про статус народного депутата України» стосовно арешту народного депутата України треба розуміти так, що арешт (взяття під варту) як кримінально-процесуальний запобіжний захід і арешт як адміністративне стягнення за вчинене правопорушення можуть бути застосовані до народного депутата України лише за згодою Верховної Ради України, на підставах та в порядку, встановлених Конституцією і законами України.
Положення частини другої статті 27 Закону України «Про статус народного депутата України» стосовно затримання народного депутата України у контексті положень частини третьої статті 80 Конституції України треба розуміти так, що затримання чи арешт народного депутата України можливі за згодою Верховної Ради України незалежно від наявності її згоди на притягнення цього народного депутата до кримінальної відповідальності».
Подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата України повинно бути вмотивованим і достатнім, містити конкретні факти і докази, що підтверджують факт вчинення зазначеною в поданні особою суспільно небезпечного діяння, визначеного Кримінальним кодексом України. У поданні про затримання чи арешт повинно бути чітке обґрунтування необхідності затримання чи арешту (частина третя статті 218 Регламенту Верховної Ради України).
Відповідно до частини першої статті 219 Регламенту Верховної Ради України Голова Верховної Ради України пропонує народному депутату України, щодо якого внесено подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт, подати протягом п'яти днів письмові пояснення комітету, до предмета відання якого належать питання регламенту, і доручає зазначеному комітету надати висновок щодо подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата України згідно із законом.
Головою Верховної Ради України Гройсманом В.Б. 18 червня 2015 року (лист № 01-3/161(153489) надіслано народному депутату України Клюєву С.П. копію подання, підтриманого та внесеного до Верховної Ради України Генеральним прокурором України Шокіним В.М. від 16 червня 2015 року, «Про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата України Клюєва Сергія Петровича» (№ 01/34вих-15) та запропоновано протягом п'яти днів подати письмові пояснення Комітету щодо даного подання.
Народний депутат України Клюєв С.П. мав подати письмове пояснення Комітету до 23 червня 2015 року, натомість 25 червня ц.р. народний депутат України Клюєв С.П. звернувся з клопотанням (лист № 34/256) дозволити участь на засіданні Комітету його адвокатам Сухову Ю.М. і Синіціній М.С., «які нададуть пояснення щодо обгрунтованості, вмотивованості Подання, достатності та законності отримання доказів».
Пояснення народного депутата України Клюєва С.П. зареєстровано в Апараті Верховної Ради України 26 червня ц.р. о 12 год. 36 хв. на 16 аркушах, в якому він зокрема, зазначає, що «обмеження мене в праві на вільне пересування та виїзду за кордон є порушенням моїх прав, визначених Законом України «Про статус народного депутата України» та ст.6 Європейської конвенції з прав людини і є прямим свідченням мого протиправного переслідування. Відповідно, всі вищезазначені дії ГПУ свідчать про політичну мотивованість мого переслідування, що дає мені право ставити під сумнів законність дій ГПУ та унеможливлює мою явку до неї. Таким чином, обґрунтування необхідності мого затримання та арешту в Поданні ГПУ відсутнє. У ньому наявні лише цитати норм КПК України, без розкриття фактичних обставин конкретної справи. Отже, Подання в частині затримання та арешту внесене в порушення ч.2 ст. 218 Регламенту Верховної Ради України, яка вимагає внесення окремого подання щодо кожного з цих заходів, а також в порушення ч.3 ст. 218 Регламенту Верховної Ради України, яка вимагає наведення чіткого обґрунтування необхідності затримання та арешту. На мою думку подання Генерального прокурора України до Верховної Ради України про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання і арешт має бути повернуто Генеральному прокурору України у зв'язку з його невмотивованістю, недостатністю та у зв'язку з відсутністю в ньому конкретних фактів та доказів, що підтверджують факт вчинення мною будь-якого суспільно небезпечного діяння, а також у зв'язку з відсутністю будь-якого обґрунтування необхідності затримання чи арешту. У разі надання Генеральним прокурором України додаткових матеріалів щодо Подання, я залишаю за собою право надати пояснення щодо таких матеріалів у встановлений Законом України «Про Регламент Верховної Ради України» строк».
Згідно з частиною першою статті 220 Регламенту Верховної Ради України Комітет, якому доручено надати висновок щодо питання про надання згоди Верховною Радою України на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата України, відповідно до закону визначає достатність, законність і обґрунтованість подання, законність одержання доказів, зазначених у поданні, і встановлює наявність відповідних скарг. Підготовку цього питання комітет здійснює у терміновому порядку, але в строк не більш як 20 днів.
Відповідно до частин першої та другої статті 220 Регламенту Верховної Ради України на засідання комітету запрошується особа, щодо якої внесено подання, а також бере участь Генеральний прокурор України.
Комітет у разі необхідності може витребувати додаткові матеріали кримінального провадження, заслухати пояснення осіб за клопотанням особи, щодо якої внесено подання (частина третя статті 220).
У разі відсутності достатніх доказів щодо обґрунтування подання Голова Верховної Ради України має право повернути його разом із вмотивованим висновком комітету відповідно Генеральному прокуророві України (виконувачу обов'язків Генерального прокурора України) (частина четверта статті 220 Регламенту Верховної Ради України).
Щодо законності подання.
Генеральним прокурором України Шокіним В.М. 16 червня 2015 року направлено для розгляду до Верховної Ради України підтримане ним подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата України Клюєва Сергія Петровича (№01/34вих - 15).
Зазначене подання ініційоване старшим прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Бабенковим О., який просить Верховну Раду України розглянути дане подання і дати згоду на притягнення народного депутата України Клюєва С.П. до кримінальної відповідальності, а також розглянути подання і дати згоду на затримання та арешт народного депутата України Клюєва С.П.
Комітет зауважує, що незважаючи на вимоги закону про те, що стосовно кожного виду запобіжного заходу має подаватися окреме подання до Верховної Ради України, надійшло подання в якому поєднано пропозиції щодо надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, щодо затримання та щодо арешту народного депутата України Клюєва С.П.
Комітет також зазначає, що 3 червня 2015 року Верховною Радою України було розглянуто подання, підтримане та внесене до Верховної Ради України Генеральним прокурором України Шокіним В.М. від 12 травня 2015 року, «Про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Клюєва Сергія Петровича» (№ 13/1-27вих.) та прийнято Постанову Верховної Ради України «Про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Клюєва С.П.» (№ 503-VIII). Відповідно до частини восьмої статті 221 Регламенту Верховної Ради України рішення Верховної Ради України про надання згоди, зокрема, на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України не переглядаються.
Тому, Комітет вважає, що подання в частині надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Клюєва С.П. не потребує розгляду для повторного прийняття рішення.
В той же час, Комітет звернувся до Голови Верховної Ради України Гройсмана В.Б. 18 червня 2015 року (лист від 18.05.2015 № 04-31/9-469) з проханням доручити комітетам Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя, з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, а також Апарату Верховної Ради України підготувати експертний висновок щодо наявності правових підстав повторного розгляду подання в частині надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності одного і того ж народного депутата України.
Станом на 26 червня ц.р. надійшли відповіді від Комітету з питань правової політики та правосуддя (лист від 25.06.2015 № 04-29/11-3350 (161563) та Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (лист від 25.06.2015 № 04-18/8-1509(161678), в яких вбачається, що підготовка експертного висновку щодо наявності правових підстав повторного розгляду подання про надання згоди Верховною Радою України на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата України не належать до предмета відання цих комітетів, а віднесено до предмета відання Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.
Щодо достатності подання зазначено таке.
На стор. 1 - 18 подання зазначається про дії Януковича В.Ф. та інших службових осіб (Ставицького Е.А., Герасименка Г.Г., Литовченка П.В. тощо) у період 2004 - 2011 роках, фрагментарно - на стор. 1, 2,13,14,15 - про дії народного депутата України Клюєва С.П., а саме: щодо спільних дій з іншими особами (участь) у легалізації майна - комплексу будівель будинку відпочинку «Межигір'я» та будинку №123а по вул. Межигірська у с. Нові Петрівці (стор. 1,14), щодо дій задля позитивного ставлення від Януковича В.Ф. (стор. 2), надання неправомірної вигоди в особливо великих розмірах Януковичу В.Ф. та злочинної змови з ним (стор. 13), купівлі 100 відсотків частки в статутному капіталі ТОВ «Танталіт» та передачі 146 млн.629 тис.340 грн. за набуття права власності (стор.14, 15).
Інформація про отримані докази - показання допитаних свідків, документальні докази - міститься на стор.17 - 22 подання.
В частині обґрунтованості подання щодо застосування до народного депутата України Клюєва С.П. запобіжних заходів міститься на стор. 22 і 23 подання, а саме зазначено:
«Таким чином, є підстави вважати, що Клюєв С.П. вчинив особливо тяжкі злочини, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі до 15 років з конфіскацією майна, а тому, відповідно до вимог ст.. 183 КПК України, щодо нього може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою»… «виникла необхідність у притягненні Клюєва С.П. до кримінальної відповідальності, його затримання та застосування до нього запобіжного заходу з метою забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків; запобіганням спробам Клюєва С.П. продовжувати переховуватися від органів досудового слідства та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення».
Враховуючи викладене та листи комітетів з питань правової політики та правосуддя і з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, Комітет вважає, що подання, підтримане та внесене до Верховної Ради України Генеральним прокурором України Шокіним В.М. від 16 червня 2015 року, «Про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата України Клюєва Сергія Петровича», (№01/34вих - 15) в частині повторно надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Клюєва С.П. не потребує розгляду Верховною Радою України, в частині надання згоди на затримання та арешт народного депутата України Клюєва С.П. Верховна Рада України, відповідно до частини сьомої статті 221 Регламенту Верховної Ради України, має визначатись окремо щодо надання згоди на затримання та щодо надання згоди на арешт народного депутата України Клюєва С.П.
Перший заступник
голови Комітету П.В.ПИНЗЕНИК