Роз'яснення щодо норм Закону України «Про статус народного депутата України» у контексті застосування окремих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (ухвалене на засіданні Комітету 18 грудня 2018 року (протокол № 137)

Комітет
Опубліковано 02 січня 2019, о 09:40

РОЗ’ЯСНЕННЯ

щодо норм Закону України «Про статус народного депутата України»
у контексті застосування окремих положень Закону України
«Про Державний бюджет України на 2019 рік»

(ухвалене на засіданні Комітету 18 грудня 2018 року (протокол № 137)

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 13, частини першої статті 17, частини третьої статті 21, статті 24 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» в порядку аналізу практики застосування державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами Конституції та законів України з питань, віднесених до предмета відання, Комітет має право надавати роз’яснення щодо застосування положень законів України. До питань предмета відання Комітету належать, зокрема, питання правового статусу народного депутата України, матеріально-побутового забезпечення діяльності народних депутатів України (абзаци третій, десятий пункту 21 Постанови Верховної Ради України «Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України восьмого скликання»), на підставі чого Комітет зазначив таке.

Відповідно до частини першої статті 78 Конституції України народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі, а статус народного депутата України визначається виключно законами України (пункт 21 частини першої статті 92 Конституції України).

Гарантії трудових прав народного депутата України при виконанні депутатських повноважень та після їх припинення встановлюються Конституцією України, Главою 4 Закону України «Про статус народного депутата України» (далі – Закон), Кодексом законів про працю України, іншими законами України (частина перша статті 20 Закону).

Закон визначає статус (права, обов'язки і відповідальність) народного депутата України у Верховній Раді України та за її межами, встановлює правові і соціальні гарантії здійснення народним депутатом України своїх депутатських повноважень.

Відповідно до частини четвертої статті 1 Закону держава гарантує народному депутату України забезпечення необхідними умовами для здійснення ним депутатських повноважень.

Згідно з положеннями частини першої статті 33 Закону народному депутату України встановлюється Верховною Радою України щомісячний посадовий оклад. Надбавки до встановленого Верховною Радою України посадового окладу народному депутату України здійснюються у розмірі, встановленому для членів Кабінету Міністрів України. На виконання вказаної вимоги Закону Верховною Радою України було прийнято Постанову Верховної Ради України «Про фінансове забезпечення діяльності народних депутатів України» від 07.12.2017 № 2240-VIII (далі – Постанова № 2240-VIII).

У пункті першому Постанови № 2240-VIII встановлено розмір посадових окладів народних депутатів України на рівні посадових окладів членів Кабінету Міністрів України, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року. У додатку до Постанови
№ 2240-VIII, в залежності від того, яку посаду обіймає народний депутат України у керівництві Верховної Ради України, в комітетах Верховної Ради України, Спеціальній контрольній комісії Верховної Ради України з питань приватизації, у депутатській фракції (депутатській групі), встановлено коефіцієнти, з яких визначається розмір його посадового окладу, а також загальний місячний фонд оплати праці помічників-консультантів народних депутатів України.

Таким чином, Верховна Рада України визначила посадові оклади народних депутатів України і фонд оплати праці їх помічників-консультантів з 1 жовтня 2017 року на рівні посадових окладів членів Кабінету Міністрів України, але виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб
на 1 січня відповідного календарного року.

Згідно з положеннями статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (від 23.11.2018 № 2629-VІІІ) прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року встановлено на рівні прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 1 грудня 2018 року – 1 921,0 гривня. Водночас, у пункті 8 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.

У зв’язку з цим, Апарат Верховної Ради України звернувся до Комітету (лист від 13.12.2018 № 15/11-1478 (262535) з проханням надати роз’яснення щодо реалізації гарантій трудових прав народного депутата України у контексті застосування пункту 8 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», зокрема, щодо встановлення з 1 січня 2019 року посадових окладів народним депутатам України, визначення фонду оплати праці помічників-консультантів народних депутатів України.

Конституцією України закріплено принцип здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (частина перша статті 6)
та положення, згідно з яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України (частина друга статті 19).

Як зауважив Комітет, статус народного депутата України визначається, згідно з Конституцією України, спеціальним Законом України «Про статус народного депутата України», на підставі положень якого і встановлюються, зокрема, гарантії його трудових прав.

У свою чергу, статус державних службовців та питання умов оплати праці працівників державних органів врегульовуються положеннями Закону України «Про державну службу» (від 10.12.2015 № 889-VІІІ) та відповідними постановами Кабінету Міністрів України.

Комітет звернув увагу на те, що на народних депутатів України, працівників патронатних служб, до яких належать помічники-консультанти народних депутатів України, не поширюється дія законодавства України, що регулює питання державної служби, і відтак про це зазначено у положеннях Закону України «Про державну службу» № 889-VІІІ (пункти 7, 18 частини третьої

статті 3); посади помічників-консультантів народних депутатів України належать до посад патронатної служби (стаття 92), у зв’язку з цим і було внесено відповідні зміни до Закону України «Про статус народного депутата України», зокрема до статей 20 та 34 Закону.

Саме постановами Кабінету Міністрів України визначаються умови оплати праці працівників державних органів, схеми посадових окладів на посадах державної служби, зокрема, від 18.01.2017 № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів», від 25.01.2018 № 24 «Про впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2018 році». Додатками до вказаних постанов визначено схеми посадових окладів не лише державних службовців, а й працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування (щодо яких не поширюється дія законодавства про державну службу).

Також серед посад працівників державних органів, перелік яких наводиться у додатках до постанов Кабінету Міністрів України № 15 та № 24, немає посад інших державних органів, на які не поширюється дія Закону України «Про державну службу» (зокрема, посад державних колегіальних органів).

Умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України
«Про державну службу», визначаються у свою чергу постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 304 «Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу», додатком до якої встановлюються посадові оклади членів Кабінету Міністрів України, представників інших колегіальних органів (у системі виконавчої влади).

Так само суддівська винагорода регулюється Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами і не обмежується Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік».

Водночас, умови оплати праці народних депутатів України, помічників-консультантів народних депутатів України визначаються Верховною Радою України (положення частини першої статті 33, частини третьої статті 34 Закону України «Про статус народного депутата України»).

На особливостях у підході до питання оплати праці народних депутатів України наголошував Конституційний Суд України, у рішенні якого від 29.01.2008 № 2-рп/2008, зокрема, зазначено: «Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про статус народного депутата України» народний депутат України є представником Українського народу у Верховній Раді України і уповноважений ним протягом строку, на який його обрано, здійснювати відповідні повноваження, передбачені Конституцією України і законами України. Перебування особи на посаді народного депутата України є реалізацією права громадянина України брати участь в управлінні державними справами.
Це право не можна ототожнювати з правом на працю, оскільки воно має політичний характер і обумовлене належністю до громадянства держави Україна. Реалізація права бути обраним до органів державної влади (пасивне виборче право), на відміну від реалізації права на працю, безпосередньо не залежить від волі особи».

Таким чином, народні депутати України обираються до Верховної Ради України, формують конституційний склад єдиного законодавчого органу, здійснюють свої повноваження на постійній основі (протягом строку повноважень Верховної Ради України), є виборними особами, а не є найманими працівниками у державному органі.

Також Комітет зазначив, що Апарат Верховної Ради України згідно з положеннями пункту 47 частини першої статті 2, пункту 1 частини другої, пункту 2 частини п’ятої статті 22 Бюджетного кодексу України як головний розпорядник бюджетних коштів організовує та забезпечує складання проекту кошторису, забезпечує складання бюджетного запиту. На основі аналізу бюджетних запитів Міністерство фінансів України готує проект закону про Державний бюджет України для його схвалення і внесення Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України не пізніше 15 вересня року, що передує плановому (статті 35 – 37 Бюджетного кодексу України).

На етапі складання бюджетного запиту з врахуванням положень частини першої статті 33 Закону України «Про статус народного депутата України», Постанови Верховної Ради України «Про фінансове забезпечення діяльності народних депутатів України» Апарат Верховної Ради України обґрунтовував обсяги бюджетних призначень, необхідних для виплати заробітної плати народним депутатам України, помічникам-консультантам народних депутатів України, виходячи з встановленого станом на 1 грудня 2018 року, а відтак станом на 1 січня 2019 року розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи – 1 921,0 гривня, на підставі чого, згідно з додатком 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», за бюджетною програмою «Здійснення законотворчої діяльності» (код 0111010) передбачено достатній обсяг видатків на оплату праці.

Таким чином, Апарат Верховної Ради України, у межах видатків на оплату праці, передбачених законами України про Державний бюджет України на відповідний рік за бюджетною програмою 0111010 «Здійснення законотворчої діяльності», має з 1 січня кожного календарного року здійснювати розрахунки розмірів посадових окладів народних депутатів України та загального місячного фонду оплати праці помічників-консультантів народних депутатів України, враховуючи вимоги Закону України «Про статус народного депутата України», Постанови Верховної Ради України «Про фінансове забезпечення діяльності народних депутатів України», виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного календарного року, зокрема, з 1 січня 2019 року – з розміру 1 921, 0 гривні.

Перший заступник

голови Комітету П.В. ПИНЗЕНИК