Рішення про подання «Про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Пономарьова Олександра Сергійовича»

Комітет
07 червня 2018, 15:37

про подання «Про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Пономарьова Олександра Сергійовича», підтриманого та внесеного до Верховної Ради України  18 травня 2018 року Генеральним прокурором України Луценком Ю.В.  (лист № 01/1-33вих-18)

 

                                                                                          Протокол № 118

                                                                                          від 7 червня 2018 р.

 

Розглянувши згідно з дорученням від 18 травня 2018 року Голови Верховної Ради України Парубія А.В. подання «Про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Пономарьова Олександра Сергійовича»,  підтримане і внесене до Верховної Ради України 18 травня 2018 року Генеральним прокурором України  Луценком Ю.В. (лист від 18 травня 2018 року № 01/1-33вих-18),  відповідно до статей 218-220 Регламенту Верховної Ради України, Комітет в и р і ш и в:

Ухвалити висновок щодо подання «Про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Пономарьова Олександра Сергійовича»,  підтримане і внесене до Верховної Ради України 18 травня 2018 року Генеральним прокурором України Луценком Ю.В. і направити до Верховної Ради України висновок Комітету та  зазначене подання.

 

Перший заступник

 

голови Комітету                                                          П.В.ПИНЗЕНИК


 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 

щодо подання «Про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Пономарьова Олександра Сергійовича», підтриманого та внесеного до Верховної Ради України   18 травня 2018 року Генеральним прокурором України Луценком Ю.В.  (лист № 01/1-33вих-18).

Комітет на засіданні 7 червня 2018 року (протокол № 118), згідно з дорученням від 18 травня 2018 року Голови Верховної Ради України   Парубія А.В., розглянув подання «Про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Пономарьова Олександра Сергійовича», ініційоване прокурором у кримінальному провадженні – прокурором Київської місцевої прокуратури № 8 м.Києва Апреленком О.І. та підтримане і внесене до Верховної Ради України 18 травня 2018 року Генеральним прокурором України Луценком Ю.В. (лист від     18 травня 2018 року № 01/1-33вих-18).

У поданні до Верховної Ради України зазначено, що слідчим відділом Головного управління Служби безпеки України у м.Києві та Київській області розслідується кримінальне провадження  № 42018100000000102 від 07.02.2018 за частиною першою статті 171  Кримінального кодексу України за фактом перешкоджання журналістській діяльності.

Досудовим розслідуванням установлено, що Пономарьов Олександр Сергійович 27.11.2014 склав присягу народного депутата України перед Верховною Радою України на вірність Україні, скріпив текс присяги особистим підписом, відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про статус народного депутата України» як представник Українського народу у Верховній Раді України набув повноважень народного депутата України VIII скликання.

Крім цього, в поданні йдеться про нормативно-правові акти, якими має керуватися народний депутат України Пономарьов О.С. у своїй діяльності (стор. 1-2 подання).

Інформація про вилучення народним депутатом України    Пономарьовим О.С. мобільних телефонів у фотокореспондента та журналіста інтернет-видання «Цензор.Нет» Марусенко І.П. та Криворучкіна М.В. розміщена на сторінках 2-4 подання.

На сторінках 4-7 подання викладена інформація про отримані докази щодо вчинення народним депутатом України Пономарьовим О.С. кримінального правопорушення.

          Відповідно до частини третьої статті 80 Конституції України, частини першої статті 27 Закону України «Про статус народного депутата України», частини першої статті 218 Регламенту Верховної Ради України  Верховна Рада України надає згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата України.   Згідно з частинами другою та четвертою статті 482 Кримінального процесуального кодексу України притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України, його затримання або обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту не може бути здійснено без згоди Верховної Ради України.

Порядок розгляду Верховною Радою України питань про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата України визначений Главою 35 (статті 218-221) Регламенту Верховної Ради України.

Згідно з частиною другою статті 218 Регламенту Верховної Ради України подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата України ініціюється прокурором. Подання щодо народного депутата України повинно бути підтримано і внесено до Верховної Ради України Генеральним прокурором.

Подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата України повинно бути вмотивованим і достатнім, містити конкретні факти і докази, що підтверджують факт вчинення зазначеною в поданні особою суспільно небезпечного діяння, визначеного Кримінальним кодексом України (частина третя статті 218 Регламенту Верховної Ради України).

Відповідно до частини першої статті 219 Регламенту Верховної Ради України Голова Верховної Ради України пропонує народному депутату України, щодо якого внесено подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт, подати протягом п’яти днів письмові пояснення комітету, до предмета відання якого належать питання регламенту, і доручає зазначеному комітету надати висновок щодо подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата України згідно із законом.

 

Згідно з частиною першою статті 220 Регламенту Верховної Ради України Комітет, якому доручено надати висновок щодо питання про надання згоди Верховною Радою України на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата України, відповідно до закону визначає достатність, законність і обґрунтованість подання, законність одержання доказів, зазначених у поданні, і встановлює наявність відповідних скарг. Підготовку цього питання комітет здійснює у терміновому порядку, але в строк не більш як 20 днів.

Відповідно до частин першої та другої статті 220 Регламенту Верховної Ради України на засідання комітету запрошується особа, щодо якої внесено подання, а також бере участь Генеральний прокурор.

Комітет, згідно з частиною третьою статті 220 Регламенту Верховної Ради України, у разі необхідності може витребувати додаткові матеріали кримінального провадження, заслухати пояснення осіб за клопотанням особи, щодо якої внесено подання.

У разі відсутності достатніх доказів щодо обґрунтування подання Голова Верховної Ради України має право повернути його разом із вмотивованим висновком комітету Генеральному прокуророві  (частина четверта статті 220 Регламенту Верховної Ради України).

Головою Верховної Ради України Парубієм А.В. 18 травня 2018 року  надіслано лист № 01/03-233 (105889) народному депутату України   Пономарьову О.С., до якого була додана копія подання, підтриманого та внесеного до Верховної Ради України Генеральним прокурором України Луценком Ю.В., та в якому запропоновано народному депутату України протягом п’яти днів подати письмове пояснення Комітету щодо цього подання.

Пояснення народного депутата України Пономарьова О.С. від 29 травня 2018 року № 01-136/282 в Апараті Верховної Ради України зареєстровано    29 травня 2018 року (113430).

На засідання  Комітету 7 червня 2018 року були запрошені Генеральний прокурор України Луценко Ю.В., прокурор у кримінальному провадженні – прокурор Київської місцевої прокуратури № 8 м.Києва Апреленко О.І. (лист від 05.06.2018 № 04-31/9-282(118346) та народний депутат України Пономарьов О.С. (лист від 05.06.2018 № 04-31/9-283(118400).

 

Комітет на засіданні 7 червня 2018 року розглянув подання, переглянув відеозапис та  заслухав інформацію Генерального прокурора України  Луценка Ю.В. щодо достатності, законності і обґрунтованості подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Пономарьова О.С., законності одержання доказів, зазначених у поданні. Також Комітет заслухав пояснення народного депутата України Пономарьова О.С. та його адвоката Озюменка Є.Ю., і зазначає таке.

Подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Пономарьова О.С. ініційоване  прокурором у кримінальному провадженні – прокурором Київської місцевої прокуратури № 8 м.Києва Апреленком О.І.,  який просить розглянути подання і дати згоду на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Пономарьова Олександра Сергійовича, підтримане Генеральним прокурором  України Луценком Ю.В. і  18 травня 2018 року внесене на розгляд Верховної Ради України, тобто ініційовано та внесено належним суб’єктом подання.

Комітет зазначив, що вмотивованість та обґрунтованість подання має забезпечуватись переконливими аргументами, фактами та доказами, які в достатній мірі повинні підтверджувати причетність народного депутата України до скоєння суспільно-небезпечного діяння та  обгрунтовують необхідність притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення злочину.

Подання про вчинення народним депутатом України    Пономарьовим О.С. суспільно – небезпечного діяння, визначеного Кримінальним кодексом України, обгрунтовується шляхом зазначення певних відомостей про нього, зокрема:

- «приблизно о 12 годині 20 хвилин фотокореспондент Марусенко І.П. з урахуванням суспільного резонансу, якого набула тема поставки неякісних паливно-мастильних матеріалів для потреб Збройних Сил України … перебуваючи у публічному місці, відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України «Про інформацію» почав здійснювати відеозапис діалогу народних депутатів України Соболєва С.В. та Пономарьова О.С. за допомогою технічного засобу, яким користувався у зв’язку зі своєю професійною діяльністю, - мобільного телефону моделі … Після завершення діалогу Пономарьов О.С., побачивши, що Марусенко І.П. здійснив відеозапис розмови, почав висловлювати невдоволення такими діями журналіста» (стор. 2-3);

- «Пономарьов О.С., розуміючи, що він є публічним діячем, … усвідомлюючи, що Марусенко І.П. здійснює законну професійну діяльність журналіста, … з метою перешкоджання його професійній діяльності та недопущення опублікування відеозапису його діалогу із Соболєвим С.В. вихопив мобільний телефон …, яким Марусенко І.П. на той момент здійснював відеозапис, і поклав до кишені власного піджака» (стор. 3);

- «Продовжуючи виконання свого злочинного умислу, спрямованого на перешкоджання професійній діяльності журналістів та недопущення опублікування відеозапису із Соболєвим С.В. і відеозапису незаконного вилучення мобільного телефону в Марусенка І.П., Пономарьов О.С.   вихопивши у Криворучкіна М.В. мобільний телефон … так само поклав його до кишені власного піджака» (стор. 3);

- «Виконавши всі протиправні дії, які вважав необхідними для доведення свого злочину до кінця, незважаючи на законні вимоги журналістів   Марусенка І.П. та Криворучкіна М.В. повернути вилучені мобільні телефони із зібраними матеріалами, Пономарьов О.С. спустився на перший поверх будівлі Верховної Ради України та попрямував до гардероба … отримавши … свої речі, попрямував до виходу з приміщення, намагаючись уникнути подальшого розголосу факту вчинення ним злочину. … Поблизу виходу з приміщення Верховної Ради України Пономарьов О.С. вийняв з кишені телефони Марусенка І.П. та Криворучкіна М.В. і, демонструючи їх, замість того, щоб повернути мобільні телефони журналістом,  здійснив  спробу повторно вихопити у Марусенка І.П. мобільний телефон …» (стор. 4);

- «Зазначені дії  привернули достатню увагу в приміщенні Верховної Ради України та повністю були зафіксовані журналістами на інші технічні засоби, у зв’язку з чим Пономарьов О.С., побоюючись негативного суспільного розголосу та розуміючи, що його протиправні дії журналістами зафіксовано на  відеозапис, який йому вилучили не вдалося, був вимушений повернути незаконно вилучені мобільні телефони Марусенку І.П. та Криворучкіну М.В.

Своїми умисними діями Пономарьов О.С. вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 171 КК України – незаконне вилучення зібраних журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв’язку із своєю  професійною діяльністю, а так само умисне перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності» (стор. 4).

У поданні про надання згоди Верховною Радою України на притягнення народного депутата України Пономарьова О.С. до кримінальної відповідальності наголошується, що: «Своїми умисними діями Пономарьова О.С. вчинив кримінальне правопорушення, передбачене                          ч.1 ст. 171 КК України – незаконне вилучення зібраних журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв’язку із своєю професійною діяльністю, а так само умисне перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності.

Факт вчинення народним депутатом України Пономарьовим О.С. кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 171 КК України, достатньо повно підтверджується законно зібраними у кримінальному провадженні доказами», а саме:

 

- показаннями потерпілого Марусенка І.П.;

 

- показаннями потерпілого Криворучкіна М.В.;

 

- показаннями народного депутата України Соболєва С.В.;

 

- показаннями керівника відділу «Прес-служба Апарату  Верховної Ради України» Кармелюк І.М.;

 

- показаннями голови Комісії з журналістської етики Куликова А.В.;

 

- протоколами огляду відеозаписів, які містяться на мобільних телефонах Криворучкіна М.В. та Марусенка І.М., а також на сайті «Цензор.Нет»;

 

- іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.

 

Крім цього, ініціатором подання проаналізовано практику Європейського суду з прав людини із зазначених питань (стор. 7).

Комітет зауважив, що подання є не обгрунтованим і зазначає таке.

Положеннями статті 26 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» передбачено, що журналіст має право відкрито здійснювати записи, в тому числі із застосуванням будь-яких технічних засобів, за  винятком  випадків,  передбачених законом і зобов’язаний представлятися та пред'являти  редакційне  посвідчення  чи інший  документ,  що  підтверджує  його  професійну належність або повноваження, надані редакцією   друкованого   засобу  масової інформації. Також журналіст повинен добре усвідомлювати те, що він несе відповідальність в межах чинного законодавства за перевищення своїх прав і невиконання обов'язків.

Згідно з Постановою Верховної Ради України «Про затвердження Положення про акредитацію журналістів і технічних працівників засобів масової інформації при Верховній Раді України» від  1 липня 2014 року  № 1549-VII, акредитаційні картки забезпечують право входу журналістів і технічних працівників, зокрема, до ложі преси і кулуарів сесійної частини будинку по вул. Грушевського, 5 (крім сесійної зали) під час засідань Верховної Ради України через під’їзд №1; відповідних будинків Верховної Ради України під час брифінгів, прес-конференцій, круглих столів, інших відкритих для засобів масової інформації заходів.

Пунктом 3 вказаної Постанови передбачено, що акредитація журналістів і технічних працівників засобів масової інформації при Верховній Раді України здійснюється на добровільній основі та передбачає добросовісне виконання журналістами і технічними працівниками засобів масової інформації їх професійних обов’язків з дотриманням вимог Конституції, законів України, інших нормативно-правових актів, норм професійної етики та моральних засад суспільства.

Крім цього,  прес-служба Апарату Верховної Ради України може  прийняти рішення про припинення акредитації журналіста або технічного працівника і анулювання відповідної акредитаційної картки у разі неодноразового або грубого порушення особою порядку та процедури роботи Верховної Ради України, порядку допуску до приміщень Верховної Ради України, умов і загального режиму роботи парламенту, встановленого у Верховній Раді України порядку доступу до інформації та документів і технічних засобів (у такому разі Прес-служба має право відмовити особі у повторному прийнятті документів на акредитацію впродовж поточної сесії Верховної Ради України). Рішення про припинення акредитації журналіста або технічного працівника і анулювання відповідної акредитаційної картки у разі неодноразового або грубого порушення особою порядку та процедури роботи Верховної Ради України, порядку допуску до приміщень Верховної Ради України, умов і загального режиму роботи парламенту, встановленого у Верховній Раді України порядку доступу до інформації та документів і технічних засобів Прес-служба приймає з урахуванням рекомендації Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації про припинення акредитації журналіста або технічного працівника і анулювання відповідної акредитаційної картки (пункти 19 та 20 вищезазначеної Постанови).

Також  Комітет звернув увагу на те, що Кодексом етики українського журналіста (затвердженим на пленумі Національної спілки журналістів) та міжнародним документом етики журналістів (Міжнародні принципи журналістської етики) передбачено, що журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини, поважати загальнолюдські цінності.

При цьому, виконання журналістами, працівниками засобів масової інформації своїх професійних обов’язків не повинно виходити за межі  конституційних принципів, зокрема, частиною другою статті 32 Конституції України встановлено, що не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Частиною першою статті 307 Цивільного Кодексу України передбачено, що  фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

Отже, зйомка та/або відеоспостереження має бути відкритим, його має бути видно або ж, принаймні, має бути попередження про проведення зйомок або спостереження. Таким чином, зйомка, яка проводиться відкрито має характеризуватися  через її явність, неприхованість (не таємність) для особи, щодо якої здійснюється ця зйомка.

Враховуючи вищевикладене, припускається зйомка особи без її згоди, якщо вона проводиться, зокрема, відкрито в публічних місцях, поки особа, яку знімають  на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку не виразить своє заперечення щодо цього, у такому разі зйомка повинна бути припинена, а моменти з участю цієї особи вилучені.

Також, Комітет звернув увагу на те, що, згідно з Положенням «Про порядок оформлення документів для відвідування пленарних засідань Верховної Ради України», затвердженим Розпорядження Голови Верховної Ради України від  25 квітня 2006 року № 359, доступ до кулуарів другого поверху сесійної частини по вул. Грушевського, 5 мають, зокрема, працівники Апарату Верховної Ради України, працівники комітетів Верховної Ради України,  депутатських фракцій і  груп  у Верховній Раді  України, помічники-консультанти народних депутатів України, громадяни (за тимчасовою перепусткою), дипломатичні представники та  представники   засобів   масової інформації.

При цьому, в тексті внесеного подання відсутні посилання на докази про те, що журналісти (кореспонденти), які визнані потерпілими від дій народного депутата України Пономарьов О.С., відрізнялися за зовнішніми ознаками від інших відвідувачів, за якими їх можна було ідентифікувати, як представників засобів масової інформації, і не підтверджено чи міг народний депутат України зрозуміти, що зйомка з мобільного телефону під час його приватної розмови, здійснювалася саме журналістами, а не іншою особою, яка серед інших має доступ до кулуарів другого поверху сесійної частини.

За таких обстави, Комітет вважає, що дії народного депутата України  Пономарьова О.С. по відношенню до фотокореспондента Марусенка І.П. та журналіста     Криворучкіна М.В. не можуть розглядатися як перешкоджання журналістській діяльності, на що також звертає увагу у своїх поясненнях народний депутат України Пономарьов О.С.

Зокрема, народний депутат України Пономарьов О.С. вважає, що  вказане подання не відповідає вимогам діючого законодавства внесено з порушенням норм матеріального та процесуального права та зазначає, що: «07 лютого 2018 року в приміщенні Верховної Ради України невідомі мені особи з невідомих причин напали на мене, провокуючи на вчиненні дій пов’язаних із самозахистом від протиправних дій. При цьому, вказані невідомі мені особи намагалися вчинити дії пов’язані з незаконним втручанням в особисте життя та збирання конфіденційної інформації відносно мене, без отримання на це згоди.  19 лютого 2018 року, я звернувся із письмовим зверненням № 01-130/282 на адресу Першого заступника Керівника Апарату Верховної Ради України – керуючого справами Боднара П.О., в якому просив вжити заходів реагування в межах наданих повноважень відносно невідомих осіб, які напали на мене в приміщенні Верховної Ради України. … вказані обставини з невідомих причин, залишились поза увагою органів досудового розслідування, що свідчить про неповноту досудового розслідування, порушення принципу об’єктивності та неупередженості. … В основу подання … покладено пояснення Марусенка І.П. та Криворучкіна М.В., які є зацікавленими особами у приховуванні своїх незаконних дій відносно мене, … Пояснення  народного депутата України Соболєва С.В, Керівника відділу «Прес-служба Апарату  Верховної Ради України» Кармелюк І.М., голови Комісії з журналістської етики Куликова А.В. не містять даних про вчинення мною протиправних дій відносно осіб, яких визнано потерпілими … Протокол огляду відеозаписів, які містяться на мобільних телефонах Криворучкіна М.В. та Марусенка І.П.,  в розумінні  ст. 85,86,87 Кримінального процесуального кодексу України є неналежними та недопустимими доказами, оскільки зміст вказаного відео невідомий.  Дата, час, обставини та особи які виготовили вказане відео в поданні не зазначено. Експертиза відео, у відповідності до подання, не проводилась, наявність ознак монтажу вказаного відео не спростовано, що унеможливлює використання вказаних матеріалів  у якості доказів по кримінальному провадженню. Обставини, вчинення кримінального правопорушення, викладені у поданні, не відповідають дійсності, не грунтуються на належних та допустимих доказах і є припущеннями органів досудового розслідування.».

Відповідно до статті 220 Регламенту Верховної Ради України та враховуючи викладене, Комітет дійшов висновку, що подання «Про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Пономарьова Олександра Сергійовича», підтримане та внесене до Верховної Ради України 18 травня 2018 року Генеральним прокурором України Луценком Ю.В. (№ 01/1-33вих-18), необґрунтоване,  невмотивоване та не містить конкретних фактів, а законність одержання доказів є сумнівною, і не може підтверджувати факт вчинення народним депутатом України Пономарьовим О.С. кримінального правопорушення, передбаченого  частиною першою статті 171  Кримінального кодексу України.

Комітет ухвалив висновок щодо подання «Про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Пономарьова Олександра Сергійовича»,  підтриманого і внесеного до Верховної Ради України 18 травня 2018 року Генеральним прокурором України Луценком Ю.В., і прийняв рішення направити до Верховної Ради України висновок Комітету та зазначене подання.

 

 

 

Перший заступник

 

голови Комітету                                                  П.В.ПИНЗЕНИК