Ухвалено Рішенням Комітету від 14 березня 2007 року (протокол № 29)
РОЗ’ЯСНЕННЯ
щодо застосування окремих правових норм Закону України «Про статус народного депутата України» стосовно гарантій трудових прав народного депутата України у разі дострокового припинення повноважень Верховної Ради України
На звернення до Комітету Голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Тихонова В. М. від 19 лютого 2007 року (№ 06-2/9 – 653) про надання роз’яснення стосовно гарантій трудових прав народного депутата України, встановлених частинами четвертою та п’ятою статті 20 Закону України «Про статус народного депутата України» у разі дострокового припинення повноважень Верховної Ради України, керуючись пунктом 6 частини першої статті 13, частиною третьою статті 21 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», Комітет надає такі Роз’яснення.
Частиною четвертою статті 20 Закону України «Про статус народного депутата України» встановлено, що «народному депутату після закінчення строку його повноважень, а також уразі дострокового їх припинення за особистою заявою про складення ним депутатських повноважень, надається попередня робота (посада), а в разі неможливості цього – він зараховується до резерву кадрів Головного управління державної служби України».
Частиною п’ятою статті 20 зазначеного Закону передбачено, що «Верховна Рада України забезпечує колишньому народному депутату безпосередньо після закінчення строку його повноважень, на період його працевлаштування, виплату матеріальної допомоги у розмірі заробітної плати з урахуванням всіх доплат та надбавок, яку отримують працюючі народні депутати, але не більше одного року, а в разі навчання чи перекваліфікації – не більше двох років після закінчення строку повноважень народного депутата. У разі неможливості працевлаштування після зазначеного строку за колишнім народним депутатом зберігається виплата матеріальної допомоги у розмірі 50 відсотків заробітної плати з урахуванням всіх доплат та надбавок, яку отримують працюючі народні депутати, до досягнення ним пенсійного віку за умови, що трудовий стаж його перевищує 25 років для чоловіків і 20 років для жінок.
Порядок проведення зазначених виплат визначається Верховною Радою України».
В положеннях двох наведених частин статті 20 Закону правові норми формуються відповідно до правового терміну «строк повноважень народного депутата». Цей правовий термін встановлюється Конституцією України і розвинутий у відповідних статтях Закону України «Про статус народного депутата України». Так, частиною шостою статті 79 Конституції України встановлено, що «повноваження народних депутатів України починаються з моменту складення присяги», а в частині першій статті 2 Закону України «Про статус народного депутата України» зазначено, що ці повноваження «починаються після складення присяги на вірність Україні перед Верховною Радою України з моменту скріплення присяги особистим підписом під її текстом».
Відповідно до частини першої статті 81 Конституції України «Повноваження народних депутатів України припиняються одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України», а згідно з частиною першою статті 90 Конституції України «Повноваження Верховної Ради України припиняються у день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання». Ці правові норми кореспондуються із положеннями частини другої статті 2 Закону України «Про статус народного депутата України», у якій визначено, що «повноваження народного депутата припиняються з моменту відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання».
Частиною п’ятою статті 76 Конституції України визначено, що «Строк повноважень Верховної Ради України становить п’ять років».
Стаття 90 Конституції України в частині другій встановлює випадки дострокового припинення повноважень Верховної Ради України.
Частиною третьою статті 81 Конституції України передбачено, що «Повноваження народного депутата України припиняються достроково також у разі дострокового припинення відповідно до Конституції України повноважень Верховної Ради України – в день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання». Така правова норма міститься і у частині третій статті 5 Закону України «Про статус народного депутата України».
Таким чином, можна вважати, що строк повноважень народного депутата України, якщо він не припинений в індивідуальному порядку згідно з положеннями частини другої статті 81 Конституції України (за особистою заявою, набранням законної сили обвинувальним вироком щодо нього, визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім, припинення його громадянства або його виїзду на постійне проживання за межі України, порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, не входження або виходу із фракції, смерті народного депутата) співпадає з строком повноважень Верховної Ради України і може дорівнювати п’яти рокам або бути коротшим, у разі дострокового припинення повноважень Верховної Ради України.
Із цього випливає, що юридичне поняття «строк повноважень народного депутата України», що застосовується у положеннях частини четвертої та п’ятої статті 20 Закону України «Про статус народного депутата України» і дія зазначених положень Закону поширюється як на народних депутатів України, повноваження яких припинені у зв’язку з закінченням строку повноважень Верховної Ради України, встановленого частиною п’ятою статті 76 Конституції України, так і на народних депутатів України, повноваження яких припинені достроково у зв’язку із достроковим припиненням повноважень Верховної Ради України відповідно до частини другої статті 90 Конституції України.
Положення частини четвертої статті 20 поширюються також на народних депутатів України, які склали свої повноваження на підставі їх права, визначеного пунктом 1 частини другої статті 81 Конституції України за особистою заявою.
Слід зазначити, що положення частини п’ятої статті 1 зазначеного Закону щодо визначення осіб, за якими довічно зберігається звання народного депутата, не містить застережень щодо народних депутатів, повноваження яких достроково припинені у зв’язку із достроковим припиненням повноважень Верховної Ради України (частина третя статті 5 Закону). Відтак, положення статті 20 Закону поширюються також і на народних депутатів, повноваження яких припинилися у зв’язку з достроковим припиненням повноважень Верховної Ради України.
Щодо застосування положень статті 21 Закону України «Про статус народного депутата України», то правові норми цієї статті є нормами прямої дії і встановлені законодавцем як додаткові соціальні гарантії у разі дострокового припинення повноважень Верховної Ради України народним депутатам України та членам їх сімей, які проживають разом з ними і перебувають на день розпуску Верховної Ради України поза межами їх постійного місця проживання. Ці правові норми спеціального закону відповідають нормам загального права.
Так, відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про статус народного депутата України» «Гарантії трудових прав народного депутата встановлюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом законів про працю України, іншими законами України».
У Кодексі законів про працю України правові норми статей 118, 120, як норми загального права, встановлюють передбачені частиною четвертою статті 20 та частиною другою статті 21 гарантії трудових прав для працівників, обраних на виборні посади та при переїзді на роботу в іншу місцевість і поширюються, зокрема на народних депутатів України.
Виходячи із вищевикладеного, Комітет вважає, що гарантії трудових прав народного депутата України, встановлені частинами четвертою, п’ятою статті 20, статтею 21 Закону України «Про статус народного депутата України», поширюються на народних депутатів України у разі дострокового припинення повноважень Верховної Ради України.