ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

 

 

ВИСНОВОК

щодо подання від 13 вересня 2018 року № 15/1-4551-18, підтриманого та внесеного 18 вересня 2018 року до Верховної Ради України Генеральним прокурором України Луценком Ю.В., «Про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Колєснікова Дмитра Валерійовича»

 

Комітет на засіданні 8 жовтня 2018 року (протокол № 127), згідно з дорученням Голови Верховної Ради України Парубія А.В. від   18 вересня ц.р., розглянув подання «Про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Колєснікова Дмитра Валерійовича», ініційоване прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Дніпропетровської області Самотканом В.М. від 13 вересня 2018 року № 15/1-4551-18 та підтримане і внесене до Верховної Ради України 18 вересня 2018 року Генеральним прокурором України Луценком Ю.В.,  і зазначив  таке.

У поданні до Верховної Ради України йдеться про те, що першим слідчим відділом слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області розслідується кримінальне провадження № 12016040030000344 від 17.05.2016 за частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки).

Комітет зауважив, що текст вказаного подання ідентичний тексту подання від  15 травня 2018 року  № 15-4551-18, яке було підтримане та внесене 25 травня 2018 року до Верховної Ради України Генеральним прокурором України  Луценком Ю.В., «Про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Колєснікова Дмитра Валерійовича», крім сторінки 7, де слова «Колєсніков Дмитро Валерійович вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України, а саме зловживання службовим становищем, тобто умисне, в інтересах третіх осіб, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним інтересам держави (в редакції станом на 07.04.2011)» замінено на слова «Колєсніков Дмитро Валерійович вчинив зловживання службовим становищем, тобто умисне, в інтересах третіх осіб використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 364 КК України» доповнено словами (в редакції Закону України від 07.04.2011  № 3207-VI згідно вимог ч.2 ст. 4 КК України)».

При розгляді даного подання Комітет звертає увагу на те, що  в поданні міститься посилання на частину другу статті 80 Конституції України  (стор. 9-10 подання), що є помилковим, натомість необхідно посилатися на частину третю вказаної статті, якою встановлено, що народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані.

 

У поданні зазначено, що досудовим розслідуванням установлено, що Указом Президента України від 23.12.2010 №1192/2010 Колєснікова Д.В. призначено на посаду Голови Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном, на якій він працював до 24.12.2012.

На сторінках 1-4 подання міститься посилання на окремі статті Конституції України, Цивільного та Господарського кодексів України, законів України «Про центральні органи виконавчої влади», «Про  державну службу» (в редакції від 16.12.1993), «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності», Положення про Агентство держмайна України, в яких визначено об’єкти цілісного майнового комплексу, що входять до переліку об’єктів, які не підлягають приватизації, та визначені повноваження посадових осіб  державних органів щодо внесення змін до переліку цих об’єктів.

Про об’єкти цілісного майнового комплексу державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю.Осади» (далі - ДП «НДТІ») інформація міститься на сторінках 4-5.

Щодо «зловживання службовим становищем», що спричинило тяжкі наслідки, Колєсніковим Д.В. в інтересах директора ДП «НДТІ»  Горгуля С.І. розміщено на сторінках 6-7.

        Інформація про отримані докази  міститься на сторінках 8-9 подання.

 

        Комітет зазначив, що відповідно до частини третьої статті 80 Конституції України, частини першої статті 27 Закону України «Про статус народного депутата України», частини першої статті 218 Регламенту Верховної Ради України  Верховна Рада України надає згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата України.   Згідно з частинами другою та четвертою статті 482 Кримінального процесуального кодексу України притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України, його затримання або обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту не може бути здійснено без згоди Верховної Ради України.

Порядок розгляду Верховною Радою України питань про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата України визначений Главою 35 (статті 218-221) Регламенту Верховної Ради України.

Згідно з частиною другою статті 218 Регламенту Верховної Ради України подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата України ініціюється прокурором. Подання щодо народного депутата України повинно бути підтримано і внесено до Верховної Ради України Генеральним прокурором.

Подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата України повинно бути вмотивованим і достатнім, містити конкретні факти і докази, що підтверджують факт вчинення зазначеною в поданні особою суспільно небезпечного діяння, визначеного Кримінальним кодексом України (частина третя статті 218 Регламенту Верховної Ради України).

Відповідно до частини першої статті 219 Регламенту Верховної Ради України Голова Верховної Ради України пропонує народному депутату України, щодо якого внесено подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт, подати протягом п’яти днів письмові пояснення комітету, до предмета відання якого належать питання регламенту, і доручає зазначеному комітету надати висновок щодо подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата України згідно із законом.

Згідно з частиною першою статті 220 Регламенту Верховної Ради України комітет, якому доручено надати висновок щодо питання про надання згоди Верховною Радою України на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата України, відповідно до закону визначає достатність, законність і обґрунтованість подання, законність одержання доказів, зазначених у поданні, і встановлює наявність відповідних скарг. Підготовку цього питання комітет здійснює у терміновому порядку, але в строк не більш як 20 днів.

Відповідно до частин першої та другої статті 220 Регламенту Верховної Ради України на засідання комітету запрошується особа, щодо якої внесено подання, а також бере участь Генеральний прокурор.

Комітет, згідно з частиною третьою статті 220 Регламенту Верховної Ради України, у разі необхідності може витребувати додаткові матеріали кримінального провадження, заслухати пояснення осіб за клопотанням особи, щодо якої внесено подання.

У разі відсутності достатніх доказів щодо обґрунтування подання Голова Верховної Ради України має право повернути його разом із вмотивованим висновком комітету Генеральному прокуророві  (частина четверта статті 220 Регламенту Верховної Ради України).

 

За інформацією Першого заступника Керівника Апарату – керуючого справами Слишинського В.І. (лист від 25 вересня 2018 року  № 06/03-287(198752), копії  подання  про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Колєснікова Д.В. із супровідним листом на 11 аркушах та листа Генеральної прокуратури України від 17.09.2018 № 01/1-51вих-18 на 3 аркушах  Головою Верховної Ради України Парубієм А.В. надіслано народному депутату України листом від 19 вересня 2018 року № 01/03-394(193606), в якому запропоновано протягом п’яти днів подати письмове пояснення Комітету щодо цього подання.

Пояснення народного депутата України Колєснікова Д.В.  в Апараті Верховної Ради України зареєстровано 28 вересня 2018 року (№ 201814). 

 

На засідання  Комітету 8 жовтня 2018 року були запрошені Генеральний прокурор України Луценко Ю.В., прокурор першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Дніпропетровської області Самоткан В.М. (лист від 4 жовтня 2018 року 04-31/8-479 (207338) та народний депутат України Колєсніков Д.В. (лист від 4 жовтня 2018 року 04-31/9-479 (207362).

Комітет на засіданні 8 жовтня 2018 року розглянув подання та  заслухав інформацію Генерального прокурора України Луценка Ю.В. щодо достатності, законності і обґрунтованості подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Колєснікова Д.В., законності одержання доказів, зазначених у поданні, а також  пояснення народного депутата України Колєснікова Д.В. та за його клопотанням адвокатів Опанасенко І.Ю. та Бабіча О.І., і зазначив таке.

 

Подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Колєснікова Д.В. ініційоване  прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Дніпропетровської області Самотканом В.М.,  який просить розглянути подання і дати згоду на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Колєснікова Дмитра Валерійовича, підтримане Генеральним прокурором  України Луценком Ю.В. і  18 вересня 2018 року внесене на розгляд Верховної Ради України, тобто ініційовано та внесено належним суб’єктом подання.

 

Комітет зауважив, що вмотивованість та обґрунтованість подання має забезпечуватись переконливими аргументами, фактами та доказами, які в достатній мірі повинні підтверджувати причетність народного депутата України до скоєння суспільно-небезпечного діяння та  обгрунтовувати необхідність притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення злочину.

Подання про вчинення народним депутатом України  Колєсніковим Д.В. суспільно-небезпечного діяння, передбаченого частиною другою статті 364  Кримінального кодексу України, обгрунтовується шляхом зазначення певних відомостей, зокрема:

«Колєсніков Д.В., зловживаючи службовим становищем, використовуючи службові повноваження всупереч інтересам служби, діючи умисно, в інтересах третіх осіб -  директора ДП «НДТІ» Горгуля С.І., який прагнув отримати можливість незаконного розпорядження об’єктом нерухомості … на користь третіх осіб, розуміючи відсутність правових підстав для виведення об’єкта нерухомості з переліку майна, що включено до складу цілісний майновий комплекс (далі - ЦМК) ДП «НДТІ», яке не підлягає приватизації, … 27.06.2012 … підписав поданий йому директором ДП «НДТІ» Горгулем С.І. на затвердження перелік майна, що не включається до складу ЦМК ДП «НДТІ», яке не підлягає приватизації, до якого було включено приміщення «виробничого корпусу № 1» … тим самим вилучивши зазначений об’єкт з  ЦМК ДП «НДТІ». Надалі Колєсніков Д.В., продовжуючи зловживати своїми службовими обов’язками, … незаконно підписав подані йому директором  ДП «НДТІ» Горгулем С.І. на затвердження зміни до переліку майна, що не включається до складу ЦМК ДП «НДТІ», яке не підлягає приватизації, до якого було включено приміщення лабораторно-побутового корпусу, тим самим вилучивши зазначений об’єкт з ЦМК ДП «НДТІ». 10.12.2012, Колєсніков Д.В. … розуміючи  відсутність належних правових підстав, фактично виконуючи обов’язки, які належать до компетенції першого заступника Голови Агентства держмайма України, незаконно затвердив подані йому директором «ДП «НДПІ» Горгулем С.І. зміни до переліку майна, що не включається до складу ЦМК ДП «НДТІ», яке підлягає приватизації, перейменувавши приміщення «виробничого корпусу    № 1» на «спортивно-оздоровчий корпус» та приміщення «лабораторно-побутового корпусу» на «корпус громадського харчування» … надавши тим самим зазначеним виробничим приміщенням статус об’єктів соціальної інфраструктури. Внаслідок зазначених умисних протиправних дій Колєснікова Д.В. стало можливе безперешкодне незаконне відчуження на користь територіальної громади м. Дніпропетровська державного майна, з наступною незаконною його приватизацію, яке перебувало на балансі ДП «НДТІ», а саме: приміщень «виробничого корпусу № 1» та «лабораторно-побутового корпусу» … ринкова вартість яких на момент відчуження відповідно до висновку судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи … складає 16 701 382, що спричинило збитки охоронюваним законом державним інтересам на вказану суму, що більш ніж у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та відповідно до  примітки 4 ст. 364 КК України є тяжкими наслідками.».

 

У частині обгрунтування доказів, які можуть бути підставою для повідомлення про підозру в поданні про надання згоди Верховною Радою України на притягнення народного депутата України Колєснікова Д.В. до кримінальної відповідальності зазначається, що: «Цими своїми протиправними діями Колєсніков Дмитро Валерійович  вчинив зловживання службовим становищем, тобто умисне, в інтересах третіх осіб використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України (в редакції Закону України від 07.04.2011 № 3207-VI згідно вимог ч.2 ст. 4 КК України)».

Факти вчинення Колєсніковим Д.В. зазначеного суспільно небезпечного  діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України, підтверджується наведеними вище конкретними фактами, а також отриманими в результаті досудового розслідування наступними доказами:

- оригіналами переліків майна;

- висновками почеркознавчих експертиз;

- наказом Голови Агентства держмайна України № 23 від 07.12.2011;

- показаннями свідків – працівників ДП «НДТІ»;

- інформацією державної фіскальної служби;

- висновком будівельно-технічної експертизи;

- висновком правової експертизи;

- висновком судово-економічних експертиз;

- актом позапланової  ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «НДТІ»;

- наказом Агентства держмайна України;

- рішенням Дніпропетровської міської ради та документами, на підставі яких Дніпропетровською міською радою проведено відчуження об’єктів;

- протоколом обшуку незаконно відчужених приміщень.

Крім цього, в поданні зазначено, що аналіз наведених доказів як кожного окремо, так і у їх сукупності підтверджує факт вчинення Колєсніковим Д.В. кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

 

Комітетом взято до уваги пояснення народного депутата України Колєснікова Д.М., в якому він зазначає, що «… подання є абсолютно необгрунтованим та недостатнім, не підтвердженим жодним належним та допустимим доказом з огляду на нижченаведене».

«Стосовно моєї компетенції щодо внесення змін до Переліків майна, що включається / не включається до складу цілісного майнового комплексу ДП «НДТІ»

Згідно з п.4 Положення про Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 р. № 451/2011 Агентство держмайна України, зокрема: - здійснює управління об’єктами державної власності, в тому числі корпоративними правами, які належать до сфери його управління; - вносить пропозиції щодо приватизації, санації, реструктуризації, передачі в комунальну власність, закріплення в державній власності державних підприємств та пакетів акцій господарських товариств, що належать до сфери його управління; - погоджує передачу державного майна, акцій (паїв, часток), що належать державі у майні господарських товариств, що належать до сфери його управління, з державної до комунальної та з комунальної до державної власності … Таким чином, Агентство держмайна України, було тим органом, який уповноважений на управління та розпорядження державним майном, в тому числі майном ДП «НДПІ».

Щодо Цілісного майнового комплексу державного підприємства

… об’єкти нерухомого майна, які не забезпечують провадження окремої діяльності і які через зношений стан, застарілу матеріально-технічну базу не можуть бути використані у єдиному  технологічному  процесі  виробництва  продукції можуть бути виключені зі складу цілісного майнового комплексу державного підприємства. … Таким чином, саме директор ДЛП «НДТІ», як особа, яка згідно з вимогами п. 7.3. Статуту ДП «НДТІ» самостійно вирішує питання діяльності Підприємства визначає можливість забезпечення єдиного технологічного процесу підприємства без окремих об’єктів нерухомого майна у складі цілісного майнового комплексу, а тому відповідає за законність поданих на затвердження в Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном переліків майна, що включаються та не включаються до складу ЦМК.

Обґрунтовуючи необхідність внесення змін до Переліків майна, яке не включається до складу цілісного майнового комплексу ДП «НДТІ», підприємство як раз і посилалось на те, що наразі окремі приміщення перебувають у занедбаному стані, не використовується у виробничому процесі. Річна сума на їх утримання складає орієнтовно 256 000 грн., а вартість на проведення поточного та капітального ремонтів складатиме щонайменше 2 000 000 грн., що в умовах існування державних підприємств є катастрофічною сумою. … За таких обставин, Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном, отримавши зазначене обґрунтування, та, маючи в наявності увесь пакет документів, передбачений Порядком № 1954, не вбачало підстав для непогодження абсолютно законного рішення ДП «НДТІ» щодо виключення двох об’єктів майна, які не використовуються у єдиному технологічному процесі, зі складу ЦМК підприємства задля подальшого передання цих об’єктів в оренду та отримання прибутку. Жодних збитків для ДП «НДТІ» таке рішення не носило і носити не могло, оскільки майно не змінило свого правового режиму та залишилось обліковуватись як основні засоби підприємства.».

«… Стосовно наявності податкових зобов’язань … Намагаючись інкримінувати мені злочин, якого я не вчиняв, прокуратура по суті посилається на вилучені в ДП «НДТІ» документи та отриману у Державній фіскальній службі інформацію про відсутність податкової заборгованості. Де в цій аналітиці первісна документація, на підставі і в межах якої Агентство держмайна України приймало відповідні рішення? Як взагалі можна робити однозначний висновок про наявність або відсутність підстав для затвердження Агентством держмайна України рішень ДП «НДТІ», тим паче будувати на цій крихкій позиції Подання, яким фактично звинувачувати мене у вчиненні злочину без дослідження повноти та достатності документації, яка надходила безпосередньо до цієї установи? Очевидно, що прокуратурі не вигідно досліджувати документи, що надходили саме до Агентства держмайна України, оскільки вони повністю відповідали вимогам законодавства, зокрема, Порядку  № 1954. Саме тому вони приховуються прокуратурою, оскільки не надані ані Верховній Раді Україні, ані мені, до того ж на них немає ніякого посилання в Поданні. …На користь наявності податкового боргу свідчить, зокрема, й те, що до того, як Перелік надходить на затвердження Агентства держмайна України, він має відпрацьовуватися та візуватися відповідальними керівниками усіх профільних департаментів та управлінь Агентства держмайна України, перевірятися юридичним департаментом. Жодний керівник профільного  департаменту або управління не лише б не поставив би свою візу, а й не передав би на затвердження документ, законність якого була б під питанням. Отже, в силу вимог п. п. пп.59.3-59.4 статті 59; 87.3.5. п. 87.3. ст. 87 Податкового кодексу України, п.5. Порядку 1954 виключаються жодні сумніви у наявності  у усього переліку необхідних документів для затвердження таких переліків. … Саме з цих причин органи прокуратури не роблять жодних посилань на документи, які вилучені безпосередньо  із Агентства та навмисно приховують їх від мене».

«Додатково обґрунтовуючи наявність податкової заборгованості та повного комплекту необхідних документів для прийняття Агентством держмайна України про законність підстав для внесення змін до переліків майна, що включається або не включається  до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, яке не підлягає приватизації у чіткій послідовності із Порядком № 1954 наголошую на наступному. Заборгованість Державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я. Ю. Осади»  мав таку заборгованість перед бюджетом: Станом на перше січня року по пільговим пенсіям: 2010 – 47 200 грн, 2011 – 74 841 грн, 2012 – 130 000 грн. Станом на перше січня року по відшкодуванню наукових пенсій: 2010 – 2 018 200 грн, 2011 – 2 795 725 грн, 2012 – 3 4 90 417 грн.

При цьому на момент існування заборгованості перед бюджетом відповідно у пункті 16 частини 1 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції на той період). прямо та однозначно встановлено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів). Таким чином на момент подій описаних у поданні прокуратури існувала передбачена законом заборгованість перед бюджетом. Отже, існував обов’язок Інституту по вчиненню дій для погашення сформованої заборгованості перед бюджетом. Додатково можна звернути увагу, на те, що відповідно до п. 138.10.4 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №755-VI (далі – ПКУ), до інших операційних витрат, що включають, зокрема, інші витрати операційної діяльності, пов’язані з господарською діяльністю, відносяться у тому числі, але не виключно: суми нарахованих податків і зборів, установлених ПКУ (крім тих, що не визначені в переліку податків та зборів, визначених Податковим кодексом), єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відшкодування Пенсійному фонду України сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» (1788-12), сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»–«з» вищезазначеного закону, різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (1977-12), та сумою пенсії, на яку має право особа й обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, які, згідно із законодавством, фінансуються за рахунок коштів підприємств, установ, організацій в обов’язковому порядку, а також інших обов’язкових платежів, встановлених законодавчими актами, за винятком податків і зборів, передбачених пп. 139.1.6 і 139.1.10 ст. 139 ПКУ, та пені, штрафів, неустойки, передбачених пп. 139.1.11 ст. 139 ПКУ. Заздалегідь звертаю увагу, що зміни про те, що погашення заборгованості по виплаті збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій не регулюється Податковим кодексом України були внесені до нього лише у квітні 2014 року з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо усунення окремих неузгодженостей норм законодавства». Це свідчить про те, що до 19 квітня 2014 року саме Податковий кодекс України та виданий на його виконання Порядок №1954 (зокрема, у частині правових підстав для внесення змін до переліків майна, що включаються до складу цілісного майнового комплексу) застосовувались у питаннях погашення пенсійної заборгованості перед бюджетом, яка на той час обліковувалась у ДП «НДТІ» в межах 2 млн. грн.».

 

У зв’язку з цим, Комітет звернув увагу на те, що неоднозначною є  інформація щодо відсутності чи наявності податкової заборгованості ДП «НДТІ» на момент внесення змін до переліку стосовно приміщень «виробничого корпусу № 1» і «лабораторно-побутового корпусу».

 

«Стосовно кола осіб, відповідальних за визначення напрямків використання майна ДП «НДТІ» та підготовку документів для затвердження ... Згідно ч. 1 ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва,   який  володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом). Таким чином, ДП «НДТІ», як підприємство, метою діяльності якого є отримання прибутку самостійно приймає рішення про джерела отримання цього прибутку за рахунок використання наявного у нього на балансі майна, у тому числі шляхом передачі його в оренду…. Саме тому рішення про використання майна ДП «НДТІ» в тому числі і для передачі його в оренду досліджується і приймається керівництвом ДП «НДТІ», яке згідно з вимогами Статуту є особою, яка має такі повноваження. Моя компетенція як Голови Агентства держмайна України в даному випадку полягала у затвердженні заздалегідь прийнятого рішення  уповноваженими особами ДП «НДТІ» та на підставі повного пакету документів, які подаються останнім. … Питання можливості здачі основних засобів підприємства в оренду, їх перепрофілювання, зміна цільового призначення для можливості подальшого використання з метою отримання прибутку є оперативно-господарською діяльністю підприємства. Затвердження Переліків майна, що включаються / не включаються до складу цілісного майнового комплексу ДП «НДТІ» обґрунтовувалось саме намірами отримувати прибуток за рахунок здачі об’єктів нерухомості в оренду, що вбачалось із направлених на адресу Агентства держмайна листів.  Отже, втручатись у такі питання ДП «НДТІ» Агентство держмайна України не мало права в силу прямої заборони закону.

Стосовно документів, які були підставою для прийняття рішень з внесення змін до Переліків майна, що включається / не включається до складу цілісного майнового комплексу ДП «НДТІ» … Як уже зазначалось ініціатива щодо внесення змін до Переліків майна, що включається / не включається до складу цілісного майнового комплексу ДП «НДТІ» могла, як і формування пакету необхідних документів виходити лише від ДП «НДТІ» як від підприємства, повністю відповідального за повноту, достовірність та законність цих документів. На цій підставі при зверненні до Агентства держмайна України  ДП «НДТІ» готувало та передавало для розгляду пакети документів, передбачені Порядком № 1954 та наказом Міністерства промислової політики України  від 15.12.2003 р. № 514 «Про погодження в Мінпромполітики України переліків майна», які між отриманням їх канцелярією Агентства держмайна України  до затвердження мною проходили усю передбачену процедуру погодження профільними департаментами на предмет вивчення повноти їх подання та достатності для прийняття відповідного рішення. … За таких обставин, та враховуючи увесь наявний пакет документів затвердження Переліків майна, що включається / не включається до складу цілісного майнового комплексу ДП «НДТІ» пов’язано виключно із можливістю отриманням ДП «НДТІ» прибутку за рахунок передання частини наявного у нього неліквідного майна в оренду. При цьому висновок про необхідність здачі майна в оренду складений керівниками профільних служб підприємства, що не викликало сумніву у виваженості, об’єктивності та фаховості висновків.

Стосовно необхідності отримання погодження Кабінету Міністрів України. Необхідність отримання  згоди Кабінету Міністрів України є актуальною при відчуженні об’єктив, тобто вибутті їх з державної власності. Сама правова дефініція передачі об’єктив права державної власності до комунальної власності передбачає відчуження права власності на об’єкт, тобто перехід права власності на нього від держави до територіальної громади. Звертаю увагу, що за результатами отримання пакету документів від  ДП «НДТІ», якими воно обгрунтовувало необхідність внесення змін до Переліку майна, що не включається до складу цілісного майнового комплексу ДП «НДТІ», у зв’язку із змінами цільового призначення об’єктів нерухомого майна, надання згоди Кабінету Міністрів України не вимагалось і вимагатись Агентством держмайна України не могло, оскільки в результаті внесення таких змін передачі право власності не відбувалось. Ці об’єкти залишились у власності держави. …

Стосовно відсутності умислу на відчуження нерухомого майна, яке не змінило статусу державної власності. … Вкотре зазначаю, що рішення про затвердження Переліків приймалось виключно в межах та на підставі документів, які надійшли від ДП «НДТІ», законність та обгрунтованість, яких повністю покладається на директора цього підприємства, який повідомив про відсутність потреби для введення виробничої діяльності у цих приміщеннях, а тому повідомляв про наміри здавати їх виключно в оренду. Акцентую увагу, що оренда нерухомого майна ДП «НДТІ» обов’язково мала б супроводжуватись суворим дотриманням вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 5 якого передбачає, що орендодавцям щодо нерухомого майна, загальна площа якого перевищує 200 квадратних метрів є Фонд державного майна України. Тому у будь-якому разі оренда двох об’єктів нерухомого майна  ДП «НДТІ» не могла бути здійснена без Фонду державного майна України, який був би стороною відповідного договору, що в принципі виключає наявність у мене будь-якого наміру на вибуття цих об’єктів з державної власності, про що хибно стверджує прокуратура. До того ж, жодних документів щодо можливого або планового відчуження нерухомого майна на користь територіальної громади Дніпропетровська або інших приватних осіб я не отримував. На момент видання Агентством державного майна України наказу від 21.02.2013 р. № 27, ніякої посади в цій установі я не займав, оскільки указом Президента від 24.12.2012 р. № 748/2012 був призначений на посаду голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації. І тому отримувати документи, необхідні для прийняття рішення про передачу вищезгаданих об’єктів з державної до комунальної власності, навіть  теоретично не міг. Жодних доказів, які б підтверджували наявність у мене умислу на відчуження нерухомого майна ДП «НДТІ» або наявність корисливого мотиву для цього стороною обвинувачення не надано у зв’язку з їх відсутністю.  

Стосовно доказової бази органів прокуратури ... 2) «Висновки почеркознавчих експертиз, згідно з якими підписи на переліках майна про їх затвердження та супровідних листах до державного підприємства виконано Колєсніковим Д.В.» … Методика проведення судово – почеркознавчих експертиз для порівняння почерку, підпису передбачає наявність вільних та експериментальних зразків почерку, підпису людини на декількох аркушах в оригіналах. Зазначаю, що жодних експериментальних зразків почерку або підпису для проведення дослідження у мене не вимагалось, а тому не надавалось і не досліджувалось. За таких обставин, проведення такого виду експертизи свідчить про очевидний тиск прокуратури на експерта, що автоматично ставить під сумнів законність такого дослідження. … 6) «Інформація державної фіскальної служби, відповідно до якої станом на час затвердження Колєсніковим Д.В. переліків про виключення майна зі складу ЦМК державного підприємства останнє податкової  заборгованості не мало.» Дане  твердження прокуратури є хибним, оскільки пакет документів, який був направлений на адресу  Агентства містив підтвердження податкової заборгованості. … 8) «Висновки правової експертизи, згідно з яким виведення виробничого та лабораторно – побутового корпусів зі складу ЦМК ДП «НДТІ» є незаконним.» Відповідно до статті 242 Кримінально процесуального кодексу України, експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з’ясування питань права. В Законі є пряма норма, яка забороняє проведення експертиз з питань права, однак прокуратура нехтує законами, положеннями, ніяким чином не дотримується їх. Все це в черговий раз вказує на абсурдність Подання, цинічність дій, та незаконність самого Подання в цілому. Факти і докази, які наведені мною у цих поясненнях свідчать на те, що я діяв виключно в межах чинного законодавства України. … 10) «Акт  позапланової ревізії фінансово – господарської діяльності ДП «НДТІ», яким встановлено порушення щодо передачі в комунальну власність об’єктів нерухомості та їх подальшої приватизації» Вкотре наголошую, що я не приймав рішення про передачу в комунальну власність об’єктів нерухомості та їх подальшої приватизації. 11) «Наказ Агентства держмайна України про надання згоди на передачу приміщень ДП «НДТІ» як соціальних об’єктів у власність територіальної громади м. Дніпропетровська». Вважаю абсурдним сам факт присутності цього «доказу» в Поданні прокуратури, оскільки ніякого відношення до мене цей доказ не має. Ще раз зазначаю, що з 24.12.2012 р. жодних посад в Агентстві державного майна я не обіймав, оскільки був призначений головою Дніпропетровської обласної державної адміністрації.».

 

Комітет зауважив, що в поданні ініціатор зазначає про те, що         Колєсніков Д.В. своїми протиправними діями вчинив зловживання службовим становищем, тобто кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки), у зв’язку з чим, виникають застереження щодо відсутності в поданні доказів:

які б підтверджували в чому саме полягає умисел у діях  Колєснікова Д.В. при внесенні  змін до переліку майна, яке не включається до складу ЦМК, що не підлягає приватизації, стосовно приміщень «виробничого корпусу № 1» і «лабораторно-побутового корпусу» ДП «НДТІ» і зміни їх цільового призначення та зв’язок цих дій з передачею зазначених приміщень територіальній громаді м. Дніпропетровська, а, відтак, їх відчуження на користь третіх осіб  - ТОВ «ІнвестДніпро» і «ТОВ «Террасервісплюс»;  

стосовно вартості, за якою зазначені приміщення були відчужені  територіальною громадою м. Дніпропетровська на користь третіх осіб - ТОВ «ІнвестДніпро», «ТОВ «Террасервісплюс», і яким чином ринкова вартість цих приміщень, згідно з висновком судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи  в сумі 16 701 382 грн., пов’язана з діями Колєснікова Д.В. і  підтверджує  спричинені ним збитки.

 

Комітет дійшов висновку, що подання, підтримане та внесене 18 вересня 2018 року до Верховної Ради України Генеральним прокурором України Луценком Ю.В., «Про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Колєснікова Дмитра Валерійовича» від 13 вересня 2018 року № 15/1-4551-18, є законним, оскільки ініційовано і подано належним суб’єктом подання, зауваження щодо обгрунтованості та достатності доказів зазначено вище у висновку.

Враховуючи викладене, Комітет ухвалив висновок щодо подання, підтриманого та внесеного 18 вересня 2018 року до Верховної Ради України Генеральним прокурором України Луценком Ю.В., «Про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Колєснікова Дмитра Валерійовича» від 13 вересня 2018 року № 15/1-4551-18, і прийняв рішення направити його до Верховної Ради України,  зазначене подання та пояснення народного депутата України Колєснікова Д.В.

 

Додаток: 1. Оригінал подання «Про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Колєснікова Дмитра Валерійовича» із супровідним листом Генерального прокурора України на 11 арк.

2. Пояснення народного депутата України Колєснікова Д.В. на                               ____ арк.

 

 

Перший заступник

голови Комітету                                                       П.В.ПИНЗЕНИК

 

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом


“Рішення Комітету”

18 березня 2024 10:40
22 лютого 2024 09:56
22 січня 2024 11:37
22 січня 2024 11:37
08 січня 2024 11:53
08 січня 2024 11:11
08 січня 2024 11:08
18 грудня 2023 10:31
06 грудня 2023 11:04
06 грудня 2023 10:58