КОМІТЕТ З ПИТАНЬ РЕГЛАМЕНТУ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ
ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
про подання «Про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності Дейдея Євгена Сергійовича», підтримане та внесене до Верховної Ради України Генеральним прокурором України Луценком Ю.В. від 21 червня 2017 року (№ 06-295вих-17)
Протокол № 83
від 3 липня 2017 р.
Розглянувши на виконання доручення Голови Верховної Ради України Парубія А.В. від 21 червня 2017 року «розглянути та внести на розгляд» подання «Про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності Дейдея Євгена Сергійовича», підтримане та внесене до Верховної Ради України Генеральним прокурором України Луценком Ю.В. від 21 червня 2017 року (№ 06-295вих-17), пояснення (заперечення(відзив) на подання генерального прокурора про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності) народного депутата України Дейдея Є.С. від 29 червня 2017 року № 02/121/06/17, відповідно до статей 218-220 Регламенту Верховної Ради України, Комітет в и р і ш и в:
Ухвалити висновок щодо подання «Про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності Дейдея Євгена Сергійовича», підтриманого та внесеного до Верховної Ради України Генеральним прокурором України Луценком Ю.В. від 21 червня 2017 року (№06-295вих-17) та направити Голові Верховної Ради України висновок Комітету, зазначене подання та пояснення народного депутата України Дейдея Є.С.
Перший заступник
голови Комітету П.В.ПИНЗЕНИК
ВИСНОВОК
щодо подання «Про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності Дейдея Євгена Сергійовича», підтриманого та внесеного до Верховної Ради України Генеральним прокурором України Луценком Ю.В. від 21 червня 2017 року (№ 06-295вих-17)
Комітет на засіданні 3 липня 2017 року (протокол № 83) на виконання доручення Голови Верховної Ради України Парубія А.В. від 21 червня 2017 року «розглянути та внести на розгляд» розглянув подання «Про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності Дейдея Євгена Сергійовича», підтриманого та внесеного до Верховної Ради України Генеральним прокурором України Луценком Ю.В. від 21 червня 2017 року (№ 06-295вих-17), та зазначає таке.
У супровідному листі Генерального прокурора України Луценка Ю.В. до Голови Верховної Ради України зазначено, що до Верховної Ради України направляється подання, а також матеріали, якими обгрунтовується відповідне подання, додаток – 1 том. Проте, до Верховної Ради України і відповідно до Комітету надійшло зазначене подання без вказаного додатку.
Комітет зауважив, що відповідно до частини четвертої статті 218 Регламенту Верховної Ради України, подання, що не відповідає вимогам зазначеним у цій статті, Голова Верховної Ради України повертає Генеральному прокурору України, про що повідомляє Верховну Раду України на найближчому пленарному засіданні Верховної Ради України.
Водночас Генеральний прокурор України Луценко Ю.В. звернувся до Голови Верховної Ради України з листом від 22 червня ц.р. № 01/1/2/1-30вих-17, в якому повідомляє, що у супровідному листі до подання серед додатків вказано матеріали, якими обгрунтовується вищезазначене подання в одному томі, які не було надано з огляду на вимоги закону щодо додержання таємниці слідства, та повідомляє, що відповідні матеріали можуть бути надані під час розгляду зазначеного питання на засіданні Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України відповідно до вимог чинного законодавства.
У поданні до Верховної Ради України зазначено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Генеральної прокуратури України – процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52016000000000429 від 16.11.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368-2 Кримінального кодексу України (Незаконне збагачення).
Комітет звернув увагу на те, що в поданні відсутня інформація про внесення кримінального правопорушення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, як це передбачено статтею 214 Кримінального процесуального кодексу України.
Як зазначено в поданні, Дейдей Євген Сергійович вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 368-2 Кримінального Кодексу України, тобто набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави, у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, а так само передачу нею таких активів будь-якій іншій особі, вчинені службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище.
На першій та другій сторінці подання зазначається про статус народного депутата України та про нормативно-правові акти якими має керуватися народний депутат України Дейдей Є.С. у своїй діяльності.
У поданні зазначено інформацію, надану Державною фіскальною службою України щодо доходів, отриманих від податкових агентів, за період з 01.06.2009 (дата отримання першого доходу) по 31.12.2016 включно згідно з якою Дейдей Є.С. отримав сукупний дохід у розмірі 241 883,30 грн. (стор. 2).
Крім цього, в поданні йдеться про сімейний стан народного депутата України Дейдея Є.С., а саме про його дружину Дейдей І.В. та інформація про її доходи: за період з 14.09.2007 (дата першого прийняття на роботу) по 31.12.2016 Дейдей І.В. отримала сукупний дохід у розмірі 1 198 822,5 грн. В доповнення процитовано окремі статті Сімейного кодексу України (стор. 3).
Також подання містить інформацію про фінансове зобов’язання в сумі 3 500 000 грн. між дружиною народного депутата України Дейдея Є.С. та Лінчевським І.В. (стор. 3); про придбання об’єкта нерухомості – квартири, зокрема, про укладення Дейдей І.В. інвестиційного договору з ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд», про платежі Дейдей І.В., як інвестування у будівництво, про укладення договору купівлі-продажу квартири, про оформлення права власності на цю квартиру на Дейдей І.В. (стор. 4), про договір дарування зазначеної квартири між Дейдей І.В. та її матір’ю Харченко Р.М. (стор. 5); про придбання Дейдеями автомобілів марки Audi, Модель Q7, вартістю 1 574 818,67 та 1 664 879,22 грн (стор. 5).
На сторінках 5-6 ініціатор внесення подання підводить підсумок щодо подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Дейдея Є.С., в якому наголошує про умисні дії та мету незаконного збагачення народного депутата України Дейдея Є.С.
Інформація про отримані докази міститься на сторінках 6 –7 подання.
Відповідно до частини третьої статті 80 Конституції України, частини першої статті 27 Закону України «Про статус народного депутата України», частини першої статті 218 Регламенту Верховної Ради України Верховна Рада України надає згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата України. Згідно з частиною другою статті 482 Кримінального процесуального кодексу притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України, його затримання або обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту не може бути здійснено без згоди Верховної Ради України.
Порядок розгляду Верховною Радою України питань про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата України визначений Главою 35 (статті 218-221) Регламенту Верховної Ради України.
Згідно з частиною другою статті 218 Регламенту Верховної Ради України подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата України ініціюється прокурором. Подання щодо народного депутата України повинно бути підтримано і внесено до Верховної Ради України Генеральним прокурором України.
Подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата України повинно бути вмотивованим і достатнім, містити конкретні факти і докази, що підтверджують факт вчинення зазначеною в поданні особою суспільно небезпечного діяння, визначеного Кримінальним кодексом України (частина третя статті 218 Регламенту Верховної Ради України).
Відповідно до частини першої статті 219 Регламенту Верховної Ради України Голова Верховної Ради України пропонує народному депутату України, щодо якого внесено подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт, подати протягом п’яти днів письмові пояснення комітету, до предмета відання якого належать питання регламенту, і доручає зазначеному комітету надати висновок щодо подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата України згідно із законом.
Згідно з частиною першою статті 220 Регламенту Верховної Ради України Комітет, якому доручено надати висновок щодо питання про надання згоди Верховною Радою України на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата України, відповідно до закону визначає достатність, законність і обґрунтованість подання, законність одержання доказів, зазначених у поданні, і встановлює наявність відповідних скарг. Підготовку цього питання комітет здійснює у терміновому порядку, але в строк не більш як 20 днів.
Відповідно до частин першої та другої статті 220 Регламенту Верховної Ради України на засідання комітету запрошується особа, щодо якої внесено подання, а також бере участь Генеральний прокурор України.
Комітет, згідно з частиною третьою статті 220 Регламенту Верховної Ради України, у разі необхідності може витребувати додаткові матеріали кримінального провадження, заслухати пояснення осіб за клопотанням особи, щодо якої внесено подання.
У разі відсутності достатніх доказів щодо обґрунтування подання Голова Верховної Ради України має право повернути його разом із вмотивованим висновком комітету Генеральному прокуророві України (частини четверта статті 220 Регламенту Верховної Ради України).
Головою Верховної Ради України Парубієм А.В. 23 червня 2017 року (лист № 01/06-244(149074)) надіслано народному депутату України Дейдею Є.С. копію подання, підтриманого та внесеного до Верховної Ради України Генеральним прокурором України Луценком Ю.В. від 21 червня 2017 року, «Про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності Дейдея Євгена Сергійовича» (№ 06-295вих-17) та запропоновано протягом п’яти днів подати письмове пояснення Комітету щодо подання, тобто до 29 червня 2017 року включно.
Пояснення народного депутата України Дейдея Є.С. від 29 червня 2017 року № 02/121/06/17 зареєстровано Апаратом Верховної Ради України 29 червня ц.р. (№ 152485).
На засідання Комітету були запрошені Генеральний прокурор України Луценко Ю.В., начальник шостого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Козачина С.С. (лист від 29 червня ц.р. № 04-31/9-477(152446), народний депутат України Дейдей Є.С. (лист від 29 червня ц.р. № 04-31/8-484 (152561).
Комітет на засіданні 3 липня 2017 року заслухав інформацію, Генерального прокурора України Луценка Ю.В., заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І., начальника шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Козачина С.С. щодо достатності, законності і обґрунтованості подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Дейдея Є.С., законності одержання доказів, зазначених у поданні, переглянув аудіовідео запис телефонних розмов народного депутата України Дейдея Є.С. та Лінчевського І.В., а також відеозапис допиту Лінчевського І.В. та заслухав пояснення народного депутата України Дейдея Є.С. і його адвоката Курінного О.А., а також на клопотання народного депутата України Дейдея Є.С. заслухав пояснення Лінчевського І.В., та зазначив таке.
Подання «Про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності Дейдея Євгена Сергійовича» (№ 06-295вих-17), ініційоване начальником шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Козачина С.С., який просить розглянути подання і дати згоду на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Дейдея Євгена Сергійовича.
Подання «Про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності Дейдея Євгена Сергійовича», підтримане Генеральним прокурором Луценком Ю.В. та 21 червня 2017 року внесене на розгляд Верховної Ради України, тобто ініційовано та подано належним суб’єктом подання.
Комітет вважає, що вмотивованість та обґрунтованість подання означає наявність переконливих аргументів, фактів та доказів, які в достатній мірі повинні підтверджувати причетність народного депутата України до скоєння суспільно-небезпечного діяння та обґрунтовують необхідність притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення злочину.
У поданні про вчинення народним депутатом України Дейдеєм Є.С. суспільно небезпечного діяння, визначеного Кримінальним кодексом України, обґрунтовується шляхом зазначення певних відомостей про нього, а саме:
- «Відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави…, поданих Дейдеєм Є.С… він вказав, що його дружина – Дейдей І.В. має фінансові зобов’язання в сумі 3 500 000 грн., які виникли у неї внаслідок отримання коштів від Лінчевського Ігоря В’ячеславовича, 22.12.1968 року народження, як позики» (;
- «… досудовим розслідуванням встановлено, що договір позики між Дейдей І.В. і Лінчевським І.В. не укладався, згадана сума коштів не передавалася, а вищевказане фінансове зобов’язання зазначено Дейдеєм Є.С. у деклараціях з метою легалізації джерел їх отримання (погодження) та надання вигляду законності фактам набуття активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами»;
- «…Дейдей Є.С. набув у спільну сумісну власність його та Дейдей І.В. лише офіційно підтверджених активів на суму 6 133 90.95 грн, яка більш ніж у 4,2 рази перевищує їх сукупний дохід, за таких обставин»;
- «Дейдей Є.С… маючи мету незаконного збагачення і його приховання від правоохоронних органів та органів контролю, а також уникнення відповідальності за його вчинення, усвідомлюючи, що майно, набуте під час шлюбу, є спільним майном подружжя, прийняв рішення про реєстрацію всього набутого під час шлюбу майна на ім’я своєї дружини – Дейдей І.В.»;
- «Реалізуючи свій злочинний намір, Дейдей Є.С. за не встановлених досудовим розслідуванням обставин отримав грошові кошти у сумі щонайменше 2 893 993, 06 грн., які у грудні 2014 року передав своїй дружині – Дейдей І.В. для придбання об’єкта нерухомості – квартири …»;
- «Усвідомлюючи те, що розпочато кримінальне провадження за фактом незаконного збагачення народного депутата України Дейдея Є.С. та НАБ України проводить досудове розслідування, діючи умисно, з метою приховання слідків злочину та факту наявності у власності подружжя Дейдеїв вищезазначеної квартири, 26.12.2016 між Дейдей І.В. та її матір’ю Харченко Р.М. укладено договір дарування вищевказаної квартири… Відповідно до умов цього договору… Харченко Р.М. прийняла безоплатно у власність зазначену квартиру…», за згодою народного депутата України Дейдея Є.С.;
- «Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, переслідуючи мету незаконного збагачення та приховування належності активів, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, Дейдей Є.С. за не встановлених досудовим розслідуванням обставин (але не пізніше 05.11.2015) отримав грошові кошти у сумі щонайменше 1 574 818,67 грн., які передав своїй дружині – Дейдей І.В…», набувши в подальшому у спільну сумісну власність подружжя автомобіль за вказані кошти;
- «Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, переслідуючи мету незаконного збагачення та приховування належності активів, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, Дейдей Є.С. за не встановлених досудовим розслідуванням обставин (але не пізніше 06.11.2015) отримав грошові кошти у сумі щонайменше 1 664 879,22 грн., які передав своїй дружині – Дейдей І.В. …», набувши в подальшому у спільну сумісну власність подружжя автомобіль за вказані кошти;
- «Дейдей Євген Сергійович…діючи умисно, переслідуючи мету незаконного збагачення, у не встановлений досудовим слідством час на місце набув у власність активів у значному розмірі, а саме отримав грошові кошти в сумі щонайменше 6 106 003,89 грн., законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, що згідно з п. 2 примітки до ст.368-2 КК України є значним розміром та значно перевищує його та його сім’ї офіційні доходи… У подальшому переслідуючи мету незаконного збагачення, Дейдей Є.С. набув у спільну власність його та Дейдей І.В. активи у вигляді рухомого майна…, законність яких не підтверджено доказами, в розмірі щонайменше 6 106 003,89 грн., вартість яких більше ніж в 4,2 рази перевищує його офіційний дохід»;
- «Для приховування фактів вчинення незаконного збагачення та уникнення відповідальності державну реєстрацію права власності на вищенаведені активи (нерухоме та рухоме майно) Дейдей Є.С. здійснив на ім’я дружини – Дейдей І.В.».
У подані про надання згоди Верховною Радою України на притягнення народного депутата України Дейдея Є.С. до кримінальної відповідальності наголошується, що: «Вина Дейдея Євгена Сергійовича у незаконному збагаченні….. об’єктивно та переконливо підтверджується такими доказами, зібраними з дотриманням принципів законності й верховенства права, та у суворій відповідності до процедури, встановленої кримінальним процесуальним законом України, а саме:
1. Актовим записом про шлюб Дейдея Є.С. та Дейдей І.В.
2. Особовою справою Дейдей Є.С. як народного депутата України.
3. Відомостями ДФС України про отримані доходи від податкових агентів Дейдея Є.С., Дейдей І.В. та їх близьких осіб за період з 1998 по 2016 роки включно.
4. Платіжними документами про оплату Дейдей І.В. квартири за адресою: м.Київ, вул. Анрі Барбюса, 52/1.
5. Договором купівлі-продажу квартири № 10 за адресою: м.Київ, вул. Саперне поле, 12 від 26.12.2016.
6. Довідками-рахунками про придбання автомобілів Audi Q7 № 430977 та № 526025, виданими Обухівською філією ТОВ «Автопровайдер», і матеріалами справ про реєстрацію права власності на автомобілі Audi Q7.
7. Висновком товарознавчої експертизи про вартість автомобілів Audi Q7, придбаних у спільну сумісну власність Дейдей І.В. та Дейдеєм Є.С., № 5083/5084/17-54.
8. Деклараціями особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 роки, поданими Дейдеєм Є.С.
9. Протоколи допитів фізичних осіб, причетних до набуття у спільну сумісну власність Дейдей І.В. та Дейдеєм Є.С. квартири № 10 за адресою: м.Київ, вул. Саперне поле, 12, та автомобілів Audi Q7.
10. Протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій».
У своєму поясненні народний депутат України Дейдей Є.С. заперечує факт вчинення ним кримінального правопорушення і зазначає таке.
«Відповідно до частини 1 статті 25 Цивільного кодексу України, цивільну правоздатність мають усі фізичні особи. Усі фізичні особи, як закріплено в частині 1 статті 26 ЦК України, є рівними у здатності мати цивільні права та обов’язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені Цивільним кодексом та іншими законами, в тьму числі мати обов’язки як учасник цивільних відносин. Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд ( стаття 12 ЦК України). Цивільні права особа здійснює, відповідно до частини 1 статті 13 ЦК України, в межах наданих ій договором або актами цивільного законодавства України. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 57 Сімейного кодексу України, особистою приватною власністю дружини є майно, набуте нею, під час шлюбу, але за кошти, що належали їй. Моя дружина, Дейдей І.В. має повну цивільну правоздатність і вправі укладати від свого імені таза свої кошти будь-які не заборонені чинним законодавством угоди, приймати на себе будь-які зобов1язання, вільно та на власний розсуд здійснювати свої цивільні права. Так, моя дружина Дейдей І.В. має фінансові зобов’язання на суму 3 500 000, 00 грн., про що зазначено в Деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за 2015 та за 2016 роки. Зазначені зобов’язання виникли внаслідок отримання коштів від Лінчевського Ігоря В’ячеславовича за договором позики. …факт вкладення договору позики між моєю дружиною Дейдей І.В. та Лінчевським І.В. на суму 3 500 000,00 грн. та отримання нею цих коштів підтверджується самим договором позики від 15 жовтня 2015 року. До цього часу зазначений договір позики у встановленому законом порядку не розірваний, не визнаний недійсним, та взагалі ніким не заперечується. Щодо придбання квартири шляхом укладення інвестиційного договору. Грошові кошти, яких не вистачало, були передані моїй дружині Дейдей І.В. без умови повернення її батьками… придбання моєю дружиною автомобілів Audi було здійснено, в тому числі, за рахунок продажу автомобілів Subaru Tribeka, який перебував у нашій власності. Важливо зазначити, що вартість автомобілів Audi, яка визначена Генеральним прокурором України на підставі висновків товарознавчої експертизи, не може вважатися належною, оскільки ціна товару, відповідно до чинного цивільного законодавства, є договірною та встановлюється за згодою сторін – продавця та покупця. Зазначені мною обставини безумовно свідчать про те, що подання Генерального прокурора України про надання згоди на притягнення мене до кримінальної відповідальності є необгрунтованим та спростовується наявними у мене документами… При цьому, одним із фундаментальних прав людини, яке характеризує державу як правову, є право на презумпцію невинуватості. … Конституція України не передбачає жодних винятків із права на презумпцію невинуватості. Більше того, на конституційному рівні це право посилене імунітетом свідка, що включає і « свободу від самозвинувачення». Відповідно до ст.63 Конституції, особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення стосовно себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначено законом. Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (ст.6) презумпція невинуватості розглядається як елемент права на справедливий суд. Враховуючи наведені положення Конституції України в контексті подання Генерального прокурора України про надання згоди на притягнення мене до кримінальної відповідальності – очевидною є відповідь на питання, чи повинен саме я як громадянин України доводити обставини законні набуття майна або такі докази зобов’язаний здобувати орган досудового розслідування. Відповідно до частини 2 статті 17 Кримінального процесуального кодексу, ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправдним, якщо сторона обвинувачення не доведе не винуватість особи поза розумним сумнівом. Обов’язок доказування обставин, передбачених статтею 91 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до статті 92 КПК України, покладається на слідчого, прокурора. З іншого боку, до цього часу мене ніхто ніяким чином не повідомляв, що я зобов’язаний надати Генеральному прокурору України докази законності підстав набуття моєю дружиною переліченого вище майна-квартири та автомобілів.
Крім цього, народний депутат України Дейдей Є.С. у своєму поясненні звернув увагу на те, що «у відповідності до ст. 58 Конституції України, закони не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Згідно ч.2 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Таким чином, під кримінальну відповідальність за незаконне збагачення у формі набуття активів, законність підстав для набуття яких не підтверджено доказами, підпадають лише діяння, які були вчинені після набуття чинності нинішньою редакцією ст.368-2 КК України, а саме з 4 березня 2015 року. Генеральний прокурор України, подаючи до Верховної Ради України подання …, та вказуючи, що я нібито набув кошти незаконним способом та передав їх своїй дружині, а вона в свою чергу придбала квартиру та автомобілі, - взагалі не зазначає конкретний час та обставини незаконного, на його думку, набуття грошових коштів. При цьому, Генеральний прокурор України повністю ігнорує положення ст.58 Конституції України ст.5 КК України».
Комітет звернув увагу на те, що в порушення вимог частини третьої статті 482 Кримінального процесуального кодексу України, частини другої статті 27 Закону України «Про статус народного депутата України» було порушено таємницю телефонних розмов, а саме проведено прослуховування телефонної розмови народного депутата України Дейдея Є.С. з Лінчевським І.В., а також було проведено негласні слідчі дії, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України, які допускаються лише у разі, якщо Верховною Радою України надано згоду на притягнення народного депутата України до кримінальної відповідальності.
Крім цього, Комітет зазначив, що у поданні відсутні документи, які б підтверджували, встановлені проведенням досудового розслідування факти про відсутність фінансового зобов’язання між дружиною Дейдей І.В. та Лінчевським І.В., а також фактичної передачі суми 3 500 000 грн., про яку зазначено народним депутатом України Дейдеєм Є.С. в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 роки.
Натомість на засіданні Комітету Лінчевський І.В. у своєму поясненні підтвердив факт надання ним зазначеної суми позики народному депутату України Дейдею Є.С. для його дружини Дейдей І.В.
Також, в поданні зазначено про наявність умислу, що полягає в приховуванні народним депутатом України Дейдеєм Є.С. від правоохоронних органів та органів контролю своїх статків з метою незаконного збагачення, проте відсутні будь-які посилання на документи, що підтверджують умисел, а чи місять пояснення народного депутата України Дейдея Є.С. з приводу походження вказаних коштів, які б підтверджували наявність умислу та причин несплати ним податків, які також відсутні.
До того ж, Комітет вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до пункту 8 частини першої статті 11 Закону України «Про запобігання корупції» до повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції належить питання здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (до числа яких відповідно до підпункту б) пункту 1 статті 3 вказаного Закону належать народні депутати України).
Згідно з підпунктом в) пункту 176.1. статті 176 Податкового Кодексу України на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов'язані пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.
Згідно з пунктом 2 розділу VI Порядку проведення перевірок Національним агентством з питань запобігання корупції, затвердженого рішенням Національного агентства 11 серпня 2016 року № 2, за результатами розгляду перевірок Національне агентство може прийняти рішення про направлення висновку щодо наявності ознак корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції.
|
Спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції це органи прокуратури, органи внутрішніх справ України, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції. |
Згідно з положеннями статті 214 Кримінального процесуального кодексу України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
В той же час, подання не містить посилань на інформацію щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, результати проведення якої могли б бути підставою для звернення до спеціальних уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції та відкриття органами досудового розслідування з внесенням відповідної інформації до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань.
Крім цього, Комітет також звернув увагу на те, що у якості доказу, які підтверджують факт незаконного збагачення народного депутата України Дейдея Є.С. є його одруження, про що свідчить акт запису про шлюб Дейдея Є.С. та Дейдей І.В. та особова справа Дейдея Є.С. як народного депутата України. Проте в поданні не зазначено яким чином дані докази підтверджують наявність умислу та незаконність збагачення народного депутата України Дейдея Є.С., що стало підставою для звернення з поданням до Верховної Ради України про надання згоди на притягнення його до кримінальної відповідальності.
Таким чином, подання про незаконне збагачення народним депутатом України Дейдеєм Є.С. грунтується на його одруженні та на факті придбання його дружиною Дейдей І.В. квартири та 2 автомобілів, що за сукупною вартістю перевищує офіційні доходи сім’ї. В той же час, жодним чином не досліджено, не обгрунтовано та не підтверджено ніякими доказами ані факти отримання народним депутатом України Дейдеєм Є.С коштів, ані факти набуття у власність, зазначених активів та/або фактів передачі ним цих активів своїй дружині.
Комітет зауважив, що натяк на спільну сумісну власність подружжя, передбачену статтею 61 Сімейного кодексу України, очевидно, на думку ініціатора подання, мав засвідчити про вчинення народним депутатом України Дейдеєм Є.С. злочину, однак він не взяв до уваги положення частини першої статті 57 цього ж кодексу, згідно з яким: «майно, набуте дружиною (чоловіком) за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто, є її (його) особистою приватною власністю».
Відповідно до частини другої статті 62 Конституції України, частини другої статті 17 Кримінального процесуального кодексу України( далі-КПК) ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), натомість обов’язок доказування належності та допустимості доказів, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на особу, яка їх подає, тобто на слідчого, прокурора, та, в установлених КПК випадках , - на потерпілого ( статті 91, 92 КПК).
Крім того, підлягають обов’язковому доказуванню обставини, передбачені пунктом 6 частини першої статті 91 КПК, що особливо важливо при кваліфікації правопорушень, передбачених статтею 362-2 Кримінального кодексу України.
За таких обставин Комітет вважає, що подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Дейдея Євгена Сергійовича, підтримане та внесене до Верховної Ради України Генеральним прокурором України Луценком Ю.В. від 21 червня 2017 року (№ 06-295вих-17) є недостатньо обгрунтованим, невмотивованим та не містить конкретних фактів, висновки слідства грунтуються на припущеннях, а законність одержання доказів є сумнівною, що не може підтверджувати факт вчинення народним депутатом України Дейдеєм Є.С. кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368-2 Кримінального кодексу України.
Враховуючи викладене, Комітет прийняв рішення ухвалити висновок щодо подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Дейдея Євгена Сергійовича, підтримане та внесене до Верховної Ради України Генеральним прокурором України Луценком Ю.В. від 21 червня 2017 року (№ 06-295вих-17) та направити Голові Верховної Ради України висновок Комітету, зазначене подання та пояснення народного депутата України Дейдея Є.С.
Перший заступник
голови Комітету П.В.ПИНЗЕНИК