КОМІТЕТ З ПИТАНЬ РЕГЛАМЕНТУ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
Про звернення президента Асоціації народних депутатів України – народного депутата України другого скликання Крандакової О.В. (лист від 23.05.2017 реєстр. № 122439) щодо надання роз’яснення з питань застосування окремих положень Закону України «Про статус народного депутата України» в частині гарантій прав народного депутата України при призначенні пенсії
Протокол № 81
від 7 червня 2017 року
Розглянувши звернення президента Асоціації народних депутатів України – народного депутата України другого скликання Крандакової О.В. (лист від 23.05.2017 реєстр. № 122439) щодо надання роз’яснення Комітету з питань застосування окремих положень Закону України «Про статус народного депутата України» в частині гарантій прав народного депутата України при призначенні пенсії, відповідно до пункту 6 частини першої статті 13, частини першої статті 17, частини третьої статті 21 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», Комітет в и р і ш и в:
1. Ухвалити роз’яснення про застосування окремих положень Закону України «Про статус народного депутата України» щодо гарантій прав народного депутата України при призначенні пенсії (додається).
2. Роз’яснення Комітету надіслати в порядку інформації президенту Асоціації народних депутатів України – народному депутату України другого скликання Крандаковій О.В.
Перший заступник
голови Комітету П.В.ПИНЗЕНИК
РОЗ’ЯСНЕННЯ
про застосування окремих положень Закону України
«Про статус народного депутата України» щодо гарантій прав народного депутата України при призначенні пенсії
На звернення президента Асоціації народних депутатів України – народного депутата України другого скликання Крандакової О.В. (лист від 23.05.2017 реєстр. № 122439) про надання роз’яснення з питань застосування окремих положень Закону України «Про статус народного депутата України» в частині гарантій прав народного депутата України при призначенні пенсії, зазначаємо, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 13, частини першої статті 17, частини третьої статті 21 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», Постанови Верховної Ради України «Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України восьмого скликання» (від 04.12.2014 №22-VІІІ) Комітет з питань, віднесених до предмета відання, має право надавати роз’яснення щодо застосування положень законів України.
Згідно зі статтею 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, а органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).
Конституційний принцип правової соціальної держави передбачає, зокрема, право на працю, на рівні можливості у виборі професії, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, що захищаються законом і гарантуються державою згідно з положеннями статей 43, 46 Основного закону. В свою чергу виключно законами України встановлюються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).
Відповідно до частини першої статті 78 Конституції України народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі, а статус народного депутата України визначається виключно законами України (пункт 21 частини першої статті 92 Конституції України).
Законом України, що визначає статус (права, обов'язки і відповідальність) народного депутата України у Верховній Раді України та за її межами, встановлює правові і соціальні гарантії здійснення народним депутатом України своїх депутатських повноважень є спеціальний Закон України «Про статус народного депутата України».
Гарантії трудових прав народного депутата України при виконанні депутатських повноважень та після їх припинення встановлюються Конституцією України, Главою 4 Закону України «Про статус народного депутата України», Кодексом законів про працю України, іншими законами України.
Заробітна плата народного депутата України формується з врахуванням положень Кодексу законів про працю (статті 94, 98), законів України «Про оплату праці» (статті 1, 2, 13), «Про статус народного депутата України» (стаття 33), Про державний бюджет України на відповідний рік (в межах обсягів бюджетних призначень), підзаконними актами Кабінету Міністрів України, якими визначаються розміри та порядок встановлення надбавок, доплат для членів Кабінету Міністрів України (оскільки відповідно до частини першої статті 33 Закону України «Про статус народного депутата України» народному депутату України встановлюється Верховною Радою України щомісячний посадовий оклад. Надбавки до встановленого Верховною Радою України посадового окладу народному депутату України здійснюються у розмірі, встановленому для членів Кабінету Міністрів України).
Однією з гарантій трудових прав народного депутата України, що визначаються відповідно до положень статті 20 Закону України «Про статус народного депутата України», є встановлення вказаним Законом порядку призначення пенсій народному депутату України: після досягнення чоловіками 62 років і жінками – пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також у разі визнання інвалідом I або II групи народному депутату України призначається пенсія в розмірі 60 відсотків суми місячної заробітної плати працюючого народного депутата України з урахуванням всіх доплат та надбавок до посадового окладу, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року – страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Нарахування пенсії здійснюється із суми заробітної плати, що складається з посадового окладу з урахуванням усіх доплат та надбавок працюючого народного депутата України на момент призначення пенсії.
Починаючи з 2005 року на підставі розпорядження Голови Верховної Ради України від 09.09.2005 № 1145 заробітна плата народного депутата України – члена комітету становила 17 425,0 грн.
До складових заробітної плати входили: посадовий оклад в розмірі 6 109,0 грн., доплата по коефіцієнту першого рангу державного службовця – 160,0 грн. (стаття 26 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ), надбавка за особливий характер роботи та інтенсивність праці, премія. При цьому всі складові заробітної плати народного депутата України – члена комітету були встановлені на рівні аналогічних виплат для членів Кабінету Міністрів України, посадовий оклад визначався з врахуванням положень розпорядження Президента України «Про посадовий оклад Прем’єр-міністра України» від 08.01.1992 № 22, постанов Кабінету Міністрів України «Про оплату праці керівних працівників державних органів» від 30.06.2005 № 510, «Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» від 21.12.2005 № 1243.
Такий розмір заробітної плати народного депутата України – члена комітету діяв протягом частково четвертого, п’ятого – сьомого скликань Верховної Ради України, а тому народні депутати України цих скликань сплачували страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (до 1 січня 2011 року), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування із цього розміру заробітної плати.
Наприкінці сьомого скликання Верховної Ради України (з серпня по листопад 2014 року) та на початку восьмого скликання Верховної Ради України (грудень 2014 року) відповідно до статті 32 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 31.07.2014 № 1622-VІІ) членам Кабінету Міністрів України, керівникам центральних органів виконавчої влади та інших державних органів (крім органів, підрозділи яких беруть участь у проведенні антитерористичної операції), народним депутатам України до завершення антитерористичної операції місячна заробітна плата нараховувалася лише в розмірі посадового окладу – 6 109,0 грн.
З 1 січня 2015 року до 1 квітня 2015 року (протягом трьох місяців восьмого скликання Верховної Ради України) на підставі пункту 10 Розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів» (від 28.12.2014 № 76-VІІІ) установлено, що у 2015 році максимальний місячний розмір заробітної плати, зокрема, народних депутатів України обмежується 7 розмірами мінімальної заробітної плати – 8 526,0 грн.
З 1 квітня 2015 року до 15 квітня 2016 року у зв’язку з втратою чинності пунктом 10 Розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 28.12.2014 № 76-VІІІ на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (від 02.03.2015 № 213-VІІІ) заробітна плата народному депутату України нараховувалася з врахуванням обмеження, що було встановлено відповідно до положень статті 32 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 31.07.2014 № 1622-VІІ).
Таким чином, законами України від 31.07.2014 № 1622-VІІ та від 28.12.2014 № 76-VІІІ тимчасово встановлювалося обмеження щодо розміру заробітної плати народного депутата України на певний період. До того ж жодним із цих законів не скасовувалися складові цієї заробітної плати: посадовий оклад, доплати, надбавки, премія, а лише припинено їх нарахування та виплату, у народних депутатів України, які виконували свої повноваження у вказаний період часу, посадовий оклад, доплати і надбавки не змінювалися, але діяло обмеження щодо їх виплати.
Враховуючи положення частини дванадцятої статті 20 Закону України «Про статус народного депутата України» (нарахування пенсії здійснюється із суми заробітної плати, що складається з посадового окладу з урахуванням усіх доплат та надбавок працюючого народного депутата України на момент призначення пенсії), в період дії обмежень щодо заробітної плати народного депутата України (серпень 2014 року – квітень 2016 року) призначення пенсії мало здійснюватися виходячи із заробітної плати народного депутата України з врахуванням доплат та надбавок, які визначалися відповідно до розпорядження Голови Верховної Ради України від 09.09.2005 № 1145, оскільки їх виплата обмежувалася, а не скасовувалася.
Положення частини дванадцятої статті 20 Закону України «Про статус народного депутата України» про призначення пенсії в розмірі 60 відсотків суми місячної заробітної плати працюючого народного депутата України з урахуванням всіх доплат та надбавок до посадового окладу, є гарантією трудових прав народного депутата України саме після припинення виконання ним депутатських повноважень.
Звертаємо увагу на вимоги частини сімнадцятої статті 20 Закону України «Про статус народного депутата України», якими встановлено, що положення, зокрема частини дванадцятої статті 20, поширюються також на народних депутатів України починаючи з першого скликання і не можуть бути скасовані чи звужені іншими законодавчими актами.
Враховуючи зазначене, положення частин дванадцятої, сімнадцятої статті 20 Закону України «Про статус народного депутата України» вказують на те, що призначення пенсії народному депутату України (в тому числі попередніх скликань) в разі набуття ним права на пенсію в розмірі 60 відсотків від місячної заробітної плати працюючого народного депутата України з урахуванням всіх доплат та надбавок до посадового окладу не можуть бути скасовані чи звужені іншими законодавчими актами.
У зверненні Асоціації народних депутатів України йдеться, що відмова органами Пенсійного фонду України у призначенні пенсій народним депутатам України відповідно до вимог Закону України «Про статус народного депутата України» обґрунтовується положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ. Проте положеннями вказаного Закону (пункт 10 Розділу І) запропоновано зміни до частини дванадцятої статті 20 Закону України «Про статус народного депутата України», що стосовувалися тимчасового (у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року):
обмеження виплат пенсії працюючому народному депутату України в період виконання депутатських повноважень та колишньому народному депутату України, який працює на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання в порядку та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів»;
обмеження у розмірі пенсії (85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність) на період роботи народного депутата України на інших посадах/роботах;
виплату з 1 січня 2016 року пенсії у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» працюючому народному депутату України в період виконання депутатських повноважень та колишньому народному депутату України, який працює на посадах, які дають право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про наукову і науково-технічну діяльність». Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону України «Про статус народного депутата України» поновлюється;
обмеження щодо максимального розміру пенсії, призначеної народному депутату України (в тому числі колишньому) – в розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
В даному випадку положення Закону України від 02.03.2015 № 213-VІІІ жодним чином не стосувалися абзацу першого частини дванадцятої статті 20 Закону України «Про статус народного депутата України» щодо розміру заробітку, який враховується при призначенні пенсії народному депутату України (колишньому народному депутату України) у разі набуття ними права на пенсію за віком.
У свою чергу відповідно до пункту 20 Розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (від 06.12.2016 № 1774-VIII) було змінено період, на який тимчасово було встановлено обмеження згідно із Законом від 02.03.2015 № 213-VІІІ. Тому такі обмеження відповідно до чинних положень встановлено до 31 грудня 2017 року, а також визначено, що з 1 січня 2018 року пенсія працюючому народному депутату України в період виконання депутатських повноважень та колишньому народному депутату України, який працює на посадах, які дають право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про наукову і науково-технічну діяльність», виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Оскільки вказані зміни (внесені законами України від 02.03.2015 № 213-VІІІ, 06.12.2016 № 1774-VIII) до Закону України «Про статус народного депутата України» стосувалися певних тимчасових обмежень щодо розміру пенсії для працюючого народного депутата України, максимального розміру пенсії, то посилання на вказані закони при призначенні пенсії народному депутату України є некоректним, бо таке призначення має здійснюватися відповідно до абзацу першого частини дванадцятої статті 20 Закону України «Про статус народного депутата України» (до якого зміни законами від 02.03.2015 № 213-VІІІ, 06.12.2016 № 1774-VIII не вносилися).
Відповідно до пункту 5 Розділу ІІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України. У даному випадку виникає правова невизначеність в частині умов призначення пенсії народним депутатам України, оскільки законодавство щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах не прийняте, а положення частини дванадцятої статті 20 Закону України «Про статус народного депутата України» не скасовано (не змінено).
У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої, абзаців першого, другого, четвертого, шостого частини п’ятої статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та положень пункту 5 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (справа про щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці) від 08.06.2016 № 4-рп/2016 в частині конституційності положень пункту 5 розділу ІІІ Закону України зазначається про неконституційність вказаних положень щодо скасування з 1 червня 2015 року норм про призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Таким чином Конституційний Суд України визначаючи неконституційність положень пункту 5 розділу III Закону України Закону України від 02.03.2015 № 213-VІІІ виходив з того, що застосування такого обмеження є нівелюванням гарантій суддівської незалежності.
В свою чергу слід зазначити, що гарантії трудових прав народного депутата України при виконанні депутатських повноважень та після їх припинення, є невід’ємним елементом статусу народного депутата України та його професійної діяльності.
Пенсія є формою матеріального забезпечення народного депутата України, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання народного депутата України після припинення ним депутатських повноважень, є елементом його спеціального статусу як під час виконання депутатських повноважень, так і після їх припинення.
Враховуючи положення частини третьої статті 22 Конституції України, відповідно до яких при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, зважаючи на вищезгадані положення частини сімнадцятої статті 20 Закону України «Про статус народного депутата України» (положення, зокрема, частини дванадцятої статті 20, поширюються також на народних депутатів України починаючи з першого скликання і не можуть бути скасовані чи звужені іншими законодавчими актами), передбачене пунктом 5 розділу III Закону України від 02.03.2015 № 213-VІІІ призначення пенсії народному депутату України не у визначений вимогами частини дванадцятої статті 20 Закону України «Про статус народного депутата України» спосіб нівелює сутнісний зміст прав та трудових гарантій народного депутата України під час виконання депутатських повноважень та після їх припинення.
Порушення посадовими особами органів державної влади, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і підпорядкування встановлених Законом України «Про статус народного депутата України» гарантій трудових прав народного депутата України, а також встановлених вказаним Законом прав народного депутата України після закінчення строку депутатських повноважень тягне за собою відповідальність відповідно до закону (частина перша статті 38 Закону України «Про статус народного депутата України»).
Перший заступник
голови Комітету П.В.ПИНЗЕНИК