Комітет Верховної Ради України

КОМІТЕТ З ПИТАНЬ РЕГЛАМЕНТУ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ

ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Про розгляд листа народного депутата України Власенка С.В.

від 8 лютого 2017 року № 223/А1/169 (31467)

                                                                                 Протокол № 74

                                                                                 від 15 березня 2017 року

Розглянувши лист народного депутата України Власенка С.В. від 8 лютого 2017 року № 223/А1/169 (31467), в якому йдеться про те, що електронне видання «Українська правда» (станом на 23 та 25 січня 2017 року) опублікувала інформацію з відповідними посиланнями на рішення судів (що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень), ухвалених за клопотанням Генеральної прокуратури України, яка здійснює досудове розслідування кримінальних проваджень  за фактом можливого ухилення від сплати податків (частина третя статті 212 Кримінального кодексу України), стосовно окремих народних депутатів України, про призначення позапланових документальних перевірок з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, враховуючи положення статті 80 Конституції України,  статті 482 Кримінально процесуального кодексу України, статті 27 Закону України «Про статус народного депутата України», статті 218 Регламенту Верховної Ради України, та керуючись положеннями статті 24 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», Комітет   в и р і ш и в:

1. Інформацію про розгляд листа народного депутата України Власенка С.В. від 8 лютого 2017 року № 223/А1/169 (31467) взяти до відома.

2. Привернути увагу Генеральної прокуратури, що відповідно до статті 131¹ Конституції України та статей 2, 3 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура в Україні здійснює нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство тощо, на засадах, зокрема, верховенства права та визнання людини, її життя і здоров’я, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю; законності, справедливості, неупередженості та об’єктивності; презумпції невинуватості; неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки, а тому поширення інформації щодо вчинення народним депутатом України діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, зокрема, ухилення від сплати податків, зборів, обов’язкових платежів, можливе у разі внесення до Верховної Ради України ініційованого прокурором та підтриманого Генеральним прокурором подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України.

3. Інформацію та рішення Комітету надіслати Генеральному прокурору Луценку Ю.В. і народному депутату України Власенку С.В.

Перший заступник

голови Комітету                                                                П.В.ПИНЗЕНИК

ІНФОРМАЦІЯ

про розгляд листа народного депутата України Власенка С.В.

від 8 лютого 2017 року № 223/А1/169 (31467)

На засіданні Комітету 15 березня 2017 року (протокол № 74) розглянуто лист народного депутата України Власенка С.В. (від 8 лютого 2017 року № 223/А1/169 (31467), в якому йдеться про те, що електронне видання «Українська правда» (станом на 23 та 25 січня 2017 року) опублікувало інформацію з відповідними посиланнями на рішення судів (що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень), ухвалених за клопотанням Генеральної прокуратури України, яка здійснює досудове розслідування кримінальних проваджень  за фактом можливого ухилення від сплати податків (частина третя статті 212 Кримінального кодексу України), стосовно окремих народних депутатів України, про призначення позапланових документальних перевірок з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

До листа народного депутата України Власенка С.В. додаються витяги з публікацій, розміщених на сайтах Генеральної прокуратури України, інтернет видання «Українська правда», та роздруківки ухвал Печерського районного суду міста Києва з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Поряд з цим народний депутат України Власенко С.В. у листі до Комітету порушує питання стосовного того, що Генеральна прокуратура України вносить відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення злочину, передбаченого статтею 212 Кримінального кодексу України (Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не зазначаючи особи, винної у вчиненні такого злочину.

Проте, на думку, автора листа, внесені відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань повинні мати персоніфікований характер. До того ж, підстави для відкриття кримінального провадження є наявність ознак вчинення злочину при перевірці декларацій конкретних осіб, які містять ідентифікаційний код конкретної особи (платника податків), інші персоніфіковані відомості про неї, тому кримінальне провадження мало б бути відкрите проти особи.  

У зв’язку з цим народний депутат України Власенко С.В. просить надати роз’яснення Комітету та висловити обґрунтовану правову позицію з порушених у його листі питань.

Відповідно до положень статті 24 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» комітети з питань, віднесених до предметів їх відання, здійснюють аналіз практики застосування державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами Конституції та законів України, аналіз відповідності закону прийнятих ними підзаконних нормативно-правових актів, своєчасності їх прийняття. За наслідками такого аналізу комітет вносить державним органам, органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам рекомендації щодо приведення у відповідність із законом підзаконного нормативно-правового акта. Такі рекомендації підлягають обов'язковому розгляду державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами і організаціями.

У контексті порушуваних у листі народного депутата України
Власенка С.В. питань, Комітет зазначив таке.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Організація, повноваження та порядок діяльності комітетів Верховної Ради України визначаються Конституцією України, Законом України «Про комітети Верховної Ради України», Законом України «Про статус народного депутата України», іншими законами України, Регламентом Верховної Ради України та Постановою Верховної Ради України «Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України восьмого скликання» від 4 грудня 2014 року № 22-VIII.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 11 Закону України «Про запобігання корупції» до повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції належить питання  здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (до числа яких відповідно до підпункту б) пункту 1 статті 3 вказаного Закону належать народні депутати України).

Згідно з пунктом 2 розділу VI Порядку проведення перевірок Національним агентством з питань запобігання корупції, затвердженого рішенням Національного агентства 11 серпня 2016 року № 2, за результатами розгляду Національне агентство може прийняти рішення про направлення висновку щодо наявності ознак корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції.

Згідно з положеннями статті 214 Кримінального процесуального кодексу України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінального правопорушення зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Особливості порядку притягнення народного депутата України до кримінальної відповідальності визначаються частиною третьою статті 80 Конституції України, частиною першою статті 27 Закону України «Про статус народного депутата України», частиною першою статті 218 Регламенту Верховної Ради України та частиною другою статті 482 Кримінального процесуального кодексу України.

Для надання згоди Верховною Радою України на притягнення  народного депутата України  до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт  має бути ініційовано прокурором та підтримано і внесено до Верховної Ради України Генеральним прокурором подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата України.

У своєму Рішенні від 27 жовтня 1999 року № 9-рп/99 (справа про депутатську недоторканність) Конституційний Суд України зазначив, що «притягнення до кримінальної відповідальності,  як стадія кримінального  переслідування,  починається з моменту пред'явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину. Згода Верховної Ради України  на  притягнення  народного депутата   України   до  кримінальної  відповідальності  має  бути одержана до пред'явлення йому  обвинувачення  у  вчиненні  злочину відповідно до чинного Кримінально-процесуального кодексу України».

Частиною першою статті 3 Кримінального процесуального кодексу України визначені терміни  цього Кодексу, зокрема, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності (пункт 5);  обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом (пункт 13); притягнення до кримінальної відповідальності - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (пункт 14).

Статтею 17 зазначеного Кодексу встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Враховуючи те, що існують певні особливості порядку притягнення народного депутата України до кримінальної відповідальності, пред’явлення йому повідомлення про підозру здійснюється після прийняття Верховною Радою України рішення про надання згоди, зокрема, на притягнення до кримінальної відповідальності, чому має передувати ініціювання прокурором та підтримання і внесення Генеральним прокурором відповідного подання до Верховної Ради України.

У випадку, про який йдеться у листі народного депутата України
Власенка С.В., варто зважати також на особливості визначення суми податку, ухилення від сплати якого передбачає кримінальну відповідальність.

Так, відповідно до статті 212 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів відповідно у значних розмірах, у великих та особливо великих розмірах. Враховуючи положення примітки до статті 212 Кримінального кодексу України[1], пункту 5 Розділу ХХ Податкового кодексу України [2], підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу України[3] кримінальна відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) наступає в разі, якщо суми коштів, які не надійшли до відповідних бюджетів становлять 800 000 грн. і більше.

Своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх податків та зборів визначається результатами податкових перевірок, особливість проведення яких передбачена Податковим кодексом України. Так, зокрема, статті 78, 86 вказаного Кодексу передбачають порядок проведення документальної позапланової перевірки, та оформлення її результатів, що на усіх етапах здійснюється із залученням платника податку (з моменту вручення платнику податків наказу про проведення перевірки до моменту оформлення результатів такої перевірки).

Наведене вище підтверджує висловлені в листі народного депутата України Власенка С.В. аргументи щодо персоніфікації даних, внесених до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, за результатами перевірки на предмет ухилення від сплати податків та зборів.

Крім вищезазначеного, слід також звернути увагу на частину другу статті 387 Кримінального кодексу України, якою передбачено, що розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування, вчинене суддею, прокурором, слідчим, працівником оперативно-розшукового органу незалежно від того, чи приймала ця особа безпосередню участь в оперативно-розшуковій діяльності, досудовому розслідуванні, якщо розголошені дані ганьблять людину, принижують її честь і гідність карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

З огляду на зазначене вище, Комітет прийняв рішення, що додається.

Перший заступник

голови Комітету                                                        П.В.ПИНЗЕНИК